-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ме́ншати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ме́ншаймо
2 особа ме́ншай ме́ншайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ме́ншатиму ме́ншатимемо, ме́ншатимем
2 особа ме́ншатимеш ме́ншатимете
3 особа ме́ншатиме ме́ншатимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ме́ншаю ме́ншаємо, ме́ншаєм
2 особа ме́ншаєш ме́ншаєте
3 особа ме́ншає ме́ншають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ме́ншаючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ме́ншав ме́ншали
жін. р. ме́ншала
сер. р. ме́ншало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ме́ншавши

Словник синонімів

МЕ́НШАТИ (про обсяг, кількість, величину чогось - ставати меншим), ЗМЕ́НШУВАТИСЯ, УМЕНША́ТИСЯ[ВМЕНША́ТИСЯ]розм.,УМЕ́НШУВАТИСЯ[ВМЕ́НШУВАТИСЯ]розм.,МАЛІ́ТИрозм.,УБАВЛЯ́ТИСЯ[ВБАВЛЯ́ТИСЯ], ЗБАВЛЯ́ТИСЯ, ЗМЕНША́ТИСЯдіал.;ЗНИ́ЖУВАТИСЯ[ЗНИЖА́ТИСЯ], ПОНИ́ЖУВАТИСЯ[ПОНИЖА́ТИСЯ], СПУСКА́ТИСЯ (перев. про ціну, плату тощо); УКОРО́ЧУВАТИСЯ[ВКОРО́ЧУВАТИСЯ] (про розмір, обсяг тощо); СКОРО́ЧУВАТИСЯ (про витрати, норми тощо); УБУВА́ТИ (про кількість, об’єм, ступінь вияву). - Док.: зме́ншитися, уме́ншитися[вме́ншитися], поме́ншати, поменши́тися, змалі́ти, помалі́ти, уба́витися[вба́витися], зба́витися, зни́зитися, пони́зитися, спусти́тися, укороти́тися[вкороти́тися], скороти́тися, убу́ти. Все меншали дні, холоднішали ночі (О. Гончар); Бачиш, меншає у мене Хлопців у загоні (Л. Первомайський); Жайсак з радістю ворушив пальцями скаліченої руки і відчував, що біль щодня зменшується (З. Тулуб); В кінці темрява почала вменшатися і праліс починав рідшати (І. Франко); Маліють дні. Холодними стежками блукає осінь в сумі по садах (В. Сосюра); В клубі хай співає... Від того її не убавиться, а на людях прославиться (В. Кучер); Коли дорога наближалася до річки, - огороди людські рідшали, долина ширилася і рів зменшався (Панас Мирний); У фотосфері, як і в глибших шарах Сонця, температура знижується з віддаленням від центра (з журналу); Відомо, що затрати праці набагато скорочуються з використанням нової, більш досконалої техніки (з журналу); - Ну, сьогодні снігу убуде! - обізвався знову Кирило (Панас Мирний).
СЛА́БНУТИ (ставати меншим за ступенем вияву), СЛА́БШАТИ, СЛАБІ́ТИ, СЛАБІ́ШАТИ, ПОСЛА́БЛЮВАТИСЯ, ПОСЛАБЛЯ́ТИСЯ, ОСЛА́БЛЮВАТИСЯ, МЕНШАТИ, ЗМЕ́НШУВАТИСЯ, ПРИМЕ́НШУВАТИСЯ, ЗНИ́ЖУВАТИСЯ, СПАДА́ТИ, ВІДДА́ЛЮВАТИСЯ, ВІДДАЛЯ́ТИСЯ, ПЕРЕСІДА́ТИСЯ (перев. про мороз, холод); УЛЯГА́ТИСЯ[ВЛЯГА́ТИСЯ] (перев. про явища природи); ЛЕ́ГШАТИ, ПОЛЕ́ГШУВАТИСЯ, ВІДПУСКА́ТИ, ВІДЛЯГА́ТИ, УГАВА́ТИ[ВГАВА́ТИ], ПОПУСКА́ТИ, ПРИТУПЛЯ́ТИСЯ, ПРИТУ́ПЛЮВАТИСЯ (про біль, хворобу, неприємні відчуття тощо); РОЗРЯДЖА́ТИСЯ (про напружену ситуацію). - Док.: осла́бнути, осла́бти, посла́бнути, посла́бти, посла́бшати, послабі́шати, посла́битися, осла́битися, зменшитися, приме́ншитися, зни́зитися, спа́сти, поме́ншати, віддали́тися, пересі́стися, улягти́ся[влягти́ся], поле́гшати, поле́гшитися, відпусти́ти, відлягти́, попусти́ти, притупи́тися, розряди́тися. Гул від кроків слабнув (Ірина Вільде); Голос його блякне, слабне (А. Хорунжий); Діяльність "Гарту" влітку значно слабшала, бо основні кадри, особливо студенти, роз’їжджались по селах додому (з журналу); Вгорі зараз же відчули, що з окопу стрілянина зменшилась (Григорій Тютюнник); Відчутно спадала денна спека (В. Минко); "От лихо, - думає Кирило, - хоч би мороз пересідався, або що" (А. Тесленко); Досвітня метушня по дворах та вулицях вже вляглася (Дніпрова Чайка).