-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | ме́ншати |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | ме́ншаймо |
2 особа | ме́ншай | ме́ншайте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | ме́ншатиму | ме́ншатимемо, ме́ншатимем |
2 особа | ме́ншатимеш | ме́ншатимете |
3 особа | ме́ншатиме | ме́ншатимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | ме́ншаю | ме́ншаємо, ме́ншаєм |
2 особа | ме́ншаєш | ме́ншаєте |
3 особа | ме́ншає | ме́ншають |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
ме́ншаючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | ме́ншав | ме́ншали |
жін. р. | ме́ншала |
сер. р. | ме́ншало |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
ме́ншавши |
Словник синонімів
МЕ́НШАТИ (про обсяг, кількість, величину чогось - ставати меншим), ЗМЕ́НШУВАТИСЯ, УМЕНША́ТИСЯ [ВМЕНША́ТИСЯ] розм., УМЕ́НШУВАТИСЯ [ВМЕ́НШУВАТИСЯ] розм., МАЛІ́ТИ розм., УБАВЛЯ́ТИСЯ [ВБАВЛЯ́ТИСЯ], ЗБАВЛЯ́ТИСЯ, ЗМЕНША́ТИСЯ діал.; ЗНИ́ЖУВАТИСЯ [ЗНИЖА́ТИСЯ], ПОНИ́ЖУВАТИСЯ [ПОНИЖА́ТИСЯ], СПУСКА́ТИСЯ (перев. про ціну, плату тощо); УКОРО́ЧУВАТИСЯ [ВКОРО́ЧУВАТИСЯ] (про розмір, обсяг тощо); СКОРО́ЧУВАТИСЯ (про витрати, норми тощо); УБУВА́ТИ (про кількість, об’єм, ступінь вияву). - Док.: зме́ншитися, уме́ншитися [вме́ншитися], поме́ншати, поменши́тися, змалі́ти, помалі́ти, уба́витися [вба́витися], зба́витися, зни́зитися, пони́зитися, спусти́тися, укороти́тися [вкороти́тися], скороти́тися, убу́ти. Все меншали дні, холоднішали ночі (О. Гончар); Бачиш, меншає у мене Хлопців у загоні (Л. Первомайський); Жайсак з радістю ворушив пальцями скаліченої руки і відчував, що біль щодня зменшується (З. Тулуб); В кінці темрява почала вменшатися і праліс починав рідшати (І. Франко); Маліють дні. Холодними стежками блукає осінь в сумі по садах (В. Сосюра); В клубі хай співає... Від того її не убавиться, а на людях прославиться (В. Кучер); Коли дорога наближалася до річки, - огороди людські рідшали, долина ширилася і рів зменшався (Панас Мирний); У фотосфері, як і в глибших шарах Сонця, температура знижується з віддаленням від центра (з журналу); Відомо, що затрати праці набагато скорочуються з використанням нової, більш досконалої техніки (з журналу); - Ну, сьогодні снігу убуде! - обізвався знову Кирило (Панас Мирний).
СЛА́БНУТИ (ставати меншим за ступенем вияву), СЛА́БШАТИ, СЛАБІ́ТИ, СЛАБІ́ШАТИ, ПОСЛА́БЛЮВАТИСЯ, ПОСЛАБЛЯ́ТИСЯ, ОСЛА́БЛЮВАТИСЯ, МЕНШАТИ, ЗМЕ́НШУВАТИСЯ, ПРИМЕ́НШУВАТИСЯ, ЗНИ́ЖУВАТИСЯ, СПАДА́ТИ, ВІДДА́ЛЮВАТИСЯ, ВІДДАЛЯ́ТИСЯ, ПЕРЕСІДА́ТИСЯ (перев. про мороз, холод); УЛЯГА́ТИСЯ [ВЛЯГА́ТИСЯ] (перев. про явища природи); ЛЕ́ГШАТИ, ПОЛЕ́ГШУВАТИСЯ, ВІДПУСКА́ТИ, ВІДЛЯГА́ТИ, УГАВА́ТИ [ВГАВА́ТИ], ПОПУСКА́ТИ, ПРИТУПЛЯ́ТИСЯ, ПРИТУ́ПЛЮВАТИСЯ (про біль, хворобу, неприємні відчуття тощо); РОЗРЯДЖА́ТИСЯ (про напружену ситуацію). - Док.: осла́бнути, осла́бти, посла́бнути, посла́бти, посла́бшати, послабі́шати, посла́битися, осла́битися, зменшитися, приме́ншитися, зни́зитися, спа́сти, поме́ншати, віддали́тися, пересі́стися, улягти́ся [влягти́ся], поле́гшати, поле́гшитися, відпусти́ти, відлягти́, попусти́ти, притупи́тися, розряди́тися. Гул від кроків слабнув (Ірина Вільде); Голос його блякне, слабне (А. Хорунжий); Діяльність "Гарту" влітку значно слабшала, бо основні кадри, особливо студенти, роз’їжджались по селах додому (з журналу); Вгорі зараз же відчули, що з окопу стрілянина зменшилась (Григорій Тютюнник); Відчутно спадала денна спека (В. Минко); "От лихо, - думає Кирило, - хоч би мороз пересідався, або що" (А. Тесленко); Досвітня метушня по дворах та вулицях вже вляглася (Дніпрова Чайка).