кувати 2

-1-
дієслово недоконаного виду
(обробляти метал)

Словник відмінків

Інфінітив кува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ку́ймо
2 особа куй ку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа кува́тиму кува́тимемо, кува́тимем
2 особа кува́тимеш кува́тимете
3 особа кува́тиме кува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа кую́ куємо́, кує́м
2 особа кує́ш куєте́
3 особа кує́ кую́ть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
куючи́
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. кува́в кува́ли
жін. р. кува́ла
сер. р. кува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ко́ваний
Безособова форма
ко́вано
Дієприслівник
кува́вши

Словник синонімів

ЗАКО́ВУВАТИ (у кайдани і т. ін.), КУВА́ТИ, СКО́ВУВАТИ, ЗАБИВА́ТИ. - Док.: закува́ти, заку́ти, скува́ти, заби́ти. Коли його заковували в кайдани, щоб везти на суд аж у губернію, то скували подвійні ланцюги, як на велетня (Ю. Яновський); Ми не кували другим кайдани, Чужої не нищили волі! (М. Старицький).
I. КУВА́ТИ (б’ючи молотком, надавати металу потрібної форми), ВИКО́ВУВАТИ, СКО́ВУВАТИ, ПРОКО́ВУВАТИ, КЛЕПА́ТИ, ВИКЛЕ́ПУВАТИ, КУ́ТИдіал. - Док.: ви́кувати, скува́ти, прокува́ти, ви́клепати, ску́ти, ви́кути. Прийшли вже сапери доми будувати, І в кузнях танкісти кують лемеші (М. Нагнибіда); По кузнях грюкали молоти, бо ж треба було скувати кілька десятків тисяч підків (О. Ільченко); А в тій кузні коваль клепле (І. Франко); [Романюк:] Оце, пане старосто, хочу виклепати з оцього цепу ще кілька наручників (О. Гончар).
ОБКО́ВУВАТИ[ОКО́ВУВАТИ] (куючи, покривати що-небудь металом), ОБКЛЕ́ПУВАТИ[ОКЛЕ́ПУВАТИ], КУВА́ТИрідше, СКО́ВУВАТИрідше. - Док.: обкува́ти[окува́ти], оку́тирідшеобклепа́ти[оклепа́ти], скува́ти. У кузні хлопці-ковалі вози обковують-кують... (М. Гірник); Вони [бояри] збирали озброєних мужів, радили по кузнях кувати списи, топори, коси, оковувати дубини (Юліан Опільський); Коли вже скує дід Півень воза, то це не віз, а танк! (О. Донченко).
ПІДКО́ВУВАТИ (коня), КУВА́ТИ, КУ́ТИ діал. - Док.: підкува́ти. - В ковальській справі до тебе прийшов. Може б, мені коня підкував (Д. Бедзик); Привів коня кувати, коли кузня згоріла! (прислів’я); Хтось до вас строкатого коника приводив кути (Марко Вовчок).

Словник фразеологізмів

[аж] вухналі́ кува́ти зуба́ми, жарт. Дуже тремтіти (від холоду, переляку і т. ін.). Тільки змерз чомусь, хоч і була ніч тепла,— аж вухналі кував зубами ковалисько (О. Ільченко); Загорнувся він у перетку [у сіть], сидить, ухналі зубами кує (Україна сміється).

[аж] вухналі́ кува́ти зуба́ми, жарт. Дуже тремтіти (від холоду, переляку і т. ін.). Тільки змерз чомусь, хоч і була ніч тепла,— аж вухналі кував зубами ковалисько (О. Ільченко); Загорнувся він у перетку [у сіть], сидить, ухналі зубами кує (Україна сміється).

ні (не) кува́ти, ні (не) моло́ти. Нічого не робити, не вживати ніяких заходів. — А ти знаєш, що твій чоловік і досі не додав мені за вінчання три рублі .. А ось восьме літо йде, а він ні кує, ні меле (Панас Мирний); — Звечора домовилися: удосвіта за карасями. На світ благословилося, давай я свою рибалку будити. Еге, куди там! Не кує, не меле. Муркоче собі щось під ніс, а вставати й не думає (В. Москалець).

ні (не) кува́ти, ні (не) моло́ти. Нічого не робити, не вживати ніяких заходів. — А ти знаєш, що твій чоловік і досі не додав мені за вінчання три рублі .. А ось восьме літо йде, а він ні кує, ні меле (Панас Мирний); — Звечора домовилися: удосвіта за карасями. На світ благословилося, давай я свою рибалку будити. Еге, куди там! Не кує, не меле. Муркоче собі щось під ніс, а вставати й не думає (В. Москалець).

ні (не) кува́ти, ні (не) моло́ти. Нічого не робити, не вживати ніяких заходів. — А ти знаєш, що твій чоловік і досі не додав мені за вінчання три рублі .. А ось восьме літо йде, а він ні кує, ні меле (Панас Мирний); — Звечора домовилися: удосвіта за карасями. На світ благословилося, давай я свою рибалку будити. Еге, куди там! Не кує, не меле. Муркоче собі щось під ніс, а вставати й не думає (В. Москалець).

ні (не) кува́ти, ні (не) моло́ти. Нічого не робити, не вживати ніяких заходів. — А ти знаєш, що твій чоловік і досі не додав мені за вінчання три рублі .. А ось восьме літо йде, а він ні кує, ні меле (Панас Мирний); — Звечора домовилися: удосвіта за карасями. На світ благословилося, давай я свою рибалку будити. Еге, куди там! Не кує, не меле. Муркоче собі щось під ніс, а вставати й не думає (В. Москалець).

-2-
дієслово недоконаного виду
(про зозулю)

Словник відмінків

Інфінітив кува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ку́ймо
2 особа куй ку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа кува́тиму кува́тимемо, кува́тимем
2 особа кува́тимеш кува́тимете
3 особа кува́тиме кува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа кую́ куємо́, кує́м
2 особа кує́ш куєте́
3 особа кує́ кую́ть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
куючи́
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. кува́в кува́ли
жін. р. кува́ла
сер. р. кува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ко́ваний
Безособова форма
ко́вано
Дієприслівник
кува́вши

Словник синонімів

ЗАКО́ВУВАТИ (у кайдани і т. ін.), КУВА́ТИ, СКО́ВУВАТИ, ЗАБИВА́ТИ. - Док.: закува́ти, заку́ти, скува́ти, заби́ти. Коли його заковували в кайдани, щоб везти на суд аж у губернію, то скували подвійні ланцюги, як на велетня (Ю. Яновський); Ми не кували другим кайдани, Чужої не нищили волі! (М. Старицький).
I. КУВА́ТИ (б’ючи молотком, надавати металу потрібної форми), ВИКО́ВУВАТИ, СКО́ВУВАТИ, ПРОКО́ВУВАТИ, КЛЕПА́ТИ, ВИКЛЕ́ПУВАТИ, КУ́ТИдіал. - Док.: ви́кувати, скува́ти, прокува́ти, ви́клепати, ску́ти, ви́кути. Прийшли вже сапери доми будувати, І в кузнях танкісти кують лемеші (М. Нагнибіда); По кузнях грюкали молоти, бо ж треба було скувати кілька десятків тисяч підків (О. Ільченко); А в тій кузні коваль клепле (І. Франко); [Романюк:] Оце, пане старосто, хочу виклепати з оцього цепу ще кілька наручників (О. Гончар).
ОБКО́ВУВАТИ[ОКО́ВУВАТИ] (куючи, покривати що-небудь металом), ОБКЛЕ́ПУВАТИ[ОКЛЕ́ПУВАТИ], КУВА́ТИрідше, СКО́ВУВАТИрідше. - Док.: обкува́ти[окува́ти], оку́тирідшеобклепа́ти[оклепа́ти], скува́ти. У кузні хлопці-ковалі вози обковують-кують... (М. Гірник); Вони [бояри] збирали озброєних мужів, радили по кузнях кувати списи, топори, коси, оковувати дубини (Юліан Опільський); Коли вже скує дід Півень воза, то це не віз, а танк! (О. Донченко).
ПІДКО́ВУВАТИ (коня), КУВА́ТИ, КУ́ТИ діал. - Док.: підкува́ти. - В ковальській справі до тебе прийшов. Може б, мені коня підкував (Д. Бедзик); Привів коня кувати, коли кузня згоріла! (прислів’я); Хтось до вас строкатого коника приводив кути (Марко Вовчок).

Словник фразеологізмів

[аж] вухналі́ кува́ти зуба́ми, жарт. Дуже тремтіти (від холоду, переляку і т. ін.). Тільки змерз чомусь, хоч і була ніч тепла,— аж вухналі кував зубами ковалисько (О. Ільченко); Загорнувся він у перетку [у сіть], сидить, ухналі зубами кує (Україна сміється).

[аж] вухналі́ кува́ти зуба́ми, жарт. Дуже тремтіти (від холоду, переляку і т. ін.). Тільки змерз чомусь, хоч і була ніч тепла,— аж вухналі кував зубами ковалисько (О. Ільченко); Загорнувся він у перетку [у сіть], сидить, ухналі зубами кує (Україна сміється).

ні (не) кува́ти, ні (не) моло́ти. Нічого не робити, не вживати ніяких заходів. — А ти знаєш, що твій чоловік і досі не додав мені за вінчання три рублі .. А ось восьме літо йде, а він ні кує, ні меле (Панас Мирний); — Звечора домовилися: удосвіта за карасями. На світ благословилося, давай я свою рибалку будити. Еге, куди там! Не кує, не меле. Муркоче собі щось під ніс, а вставати й не думає (В. Москалець).

ні (не) кува́ти, ні (не) моло́ти. Нічого не робити, не вживати ніяких заходів. — А ти знаєш, що твій чоловік і досі не додав мені за вінчання три рублі .. А ось восьме літо йде, а він ні кує, ні меле (Панас Мирний); — Звечора домовилися: удосвіта за карасями. На світ благословилося, давай я свою рибалку будити. Еге, куди там! Не кує, не меле. Муркоче собі щось під ніс, а вставати й не думає (В. Москалець).

ні (не) кува́ти, ні (не) моло́ти. Нічого не робити, не вживати ніяких заходів. — А ти знаєш, що твій чоловік і досі не додав мені за вінчання три рублі .. А ось восьме літо йде, а він ні кує, ні меле (Панас Мирний); — Звечора домовилися: удосвіта за карасями. На світ благословилося, давай я свою рибалку будити. Еге, куди там! Не кує, не меле. Муркоче собі щось під ніс, а вставати й не думає (В. Москалець).

ні (не) кува́ти, ні (не) моло́ти. Нічого не робити, не вживати ніяких заходів. — А ти знаєш, що твій чоловік і досі не додав мені за вінчання три рублі .. А ось восьме літо йде, а він ні кує, ні меле (Панас Мирний); — Звечора домовилися: удосвіта за карасями. На світ благословилося, давай я свою рибалку будити. Еге, куди там! Не кує, не меле. Муркоче собі щось під ніс, а вставати й не думає (В. Москалець).

Словник відмінків

Інфінітив кува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ку́ймо
2 особа куй ку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа кува́тиму кува́тимемо, кува́тимем
2 особа кува́тимеш кува́тимете
3 особа кува́тиме кува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ку́ю ку́ємо, ку́єм
2 особа ку́єш ку́єте
3 особа ку́є ку́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ку́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. кува́в кува́ли
жін. р. кува́ла
сер. р. кува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
кува́вши

Словник синонімів

II. КУВА́ТИ (про зозулю), КУ́КАТИ, КУКУ́КАТИ. - Док.: закува́ти, прокува́ти, проку́кати, прокуку́кати. Ой кувала зозуленька, тепер не чувати, Полетіла в гай зелений нічку ночувати (коломийка); Кукала зозуля од калиночки; Їхали жовніри з Україночки (пісня); Зозуля голосно кукукала (Я. Щоголів).