-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний краса́  
родовий краси́  
давальний красі́  
знахідний красу́  
орудний красо́ю  
місцевий на/у красі́  
кличний красо́*  

Словник синонімів

КРАСА́ (сукупність явищ, які милують зір, слух; все прекрасне, гарне), КРАСОТА́, ПОЕ́ЗІЯрозм., ЛІПОТА́розм., ВРО́ДА[УРО́ДАрідше]розм.- Яка тут краса, яка пишнота на левадах! - промовив я до Свікліцького (І. Нечуй-Левицький); Мамо природо! Ти велична, ти безмежна в своїй красоті (Г. Хоткевич); Людина не живе без поезії, особливо без поезії праці, якій присвячує все своє життя (з журналу); З’явились у місті славні ліпотою церкви та собори. Довго мурувались вони, але - навічно (П. Дорошко); Сонце сходить. Тишина. Повна вроди, Йде весна (М. Терещенко).
КРАСА́ (сукупність зовнішніх рис, фізичних якостей людини, які справляють приємне враження), КРАСОТА́, ВРО́ДА[УРО́ДАрідше], ВРОДЛИ́ВІСТЬ[УРОДЛИ́ВІСТЬрідше], ХОРО́СТВОдіал. (про вроджені зовнішні риси, вигляд людини). - Занапастила мене мати, Зов’яне марне у палатах Краса і молодість моя (Т. Шевченко); Молода княгиня усіх засліпила своєю красотою (О. Стороженко); Покинула мене мати Без грошей, без роду; Дала тільки карі очі, Хорошую вроду (Я. Щоголів); Ці два запорозькі ватажки мали кожен окрему вроду і вдачу (І. Кащенко); Євген Вікторович викохав свій смак до жінок, вередував ними й паспорти вродливості читав з одного погляду (І. Ле); Ой, мати моя, що ти гадала, Що мені світ зав’язала?Ци на хороство, ци на багатство, Ци на хорошу вроду? (П. Чубинський).
КРАСУ́НЯ (вродлива дівчина, жінка), ВРОДЛИ́ВИЦЯ[УРОДЛИ́ВИЦЯрідше], КРАСУ́ХАрозм.,КРА́ЛЯрозм.,ХОРОШУ́ЛЯрозм.,КРАСА́заст.,КРАСУ́ЛЯдіал., КРАСОВИ́ЦЯдіал., ГРА́ЦІЯпоет. заст.,БОГИ́НЯпоет.Якби зібрать красунь усіх віків, повз мене хай ідуть вони без краю, Марії я на них не проміняю, ні одній з них не вклониться мій спів (В. Сосюра); Це була звичайна собі дівчина, метка й моторна, ..не потвора, але ж і не вродливиця (О. Ільченко); В мене донечка красуха (Л. Глібов); На всю околицю краля (О. Стороженко); [Цокуль:] Ха-ха-ха! Найшов хорошулю! Та вона слаба, у неї либонь чорна болість (І. Карпенко-Карий); Краса несказанна була та цариця (Дніпрова Чайка); [Оксана:] Цебто я така красуля? [Горнов:] А то ж і ні? (М. Кропивницький); Що то вже за молодиця була красовиця! (Марко Вовчок); - Ти й так повинен би співать, як бог, коли ся грація перед тобою! (Леся Українка); Дріадам нічого робить Перед такою красотою, Перед богинею такою! (Т. Шевченко).
ОКРА́САчого, чия (той, що за своїми позитивними якостями, рисами є гордістю суспільства, середовища, колективу й т. ін.), ОЗДО́БА, ПРИКРА́СА, КРАСА́, СЛА́ВАпідсил.Талант Амвросія Бучми міг би стати окрасою будь-якого світового театру в усі часи й епохи (з журналу); Ще в гімназії.. учителі гляділи на нього як на головну оздобу закладу (І. Франко); Дядя Ваня був прикрасою не тільки цеху, а й заводу (Ю. Яновський); З кріпосної брами вилетів гусарський полк, краса всіх кінних полків (О. Довженко); Довбуш! Слава опришківства і всієї Гуцульщини (Г. Хоткевич).
ПРИКРА́СА (те, що своєю присутністю, наявністю додає краси чомусь, прикрашає чиєсь життя, перебування десь), ОЗДО́БА, ОКРА́СА, КРАСА́, УБІ́Р[ВБІР], УБРА́ННЯ́[ВБРА́ННЯ́], ОПРА́ВА, ОБА́РВЛЕННЯрідше; ДЕКОРА́ЦІЯрозм., ДЕКО́Ркнижн., спец. (група предметів, які прикрашають собою щось). Радісною червоною плямою де-не-де тут дикий мак - єдина прикраса цих гірських уступів (О. Донченко); Як сонце є окрасою і оздобою всього неба, так благородство є сяйвом і ореолом усякої іншої чесноти (переклад М. Лукаша); Йому хотілося доторкнутися до неї [ромашки] хоч пальцем. Але він утримався, щоб не збити з неї росички, не зняти дорогої краси, дарованої природою (Григорій Тютюнник); Я бачу знов вас, рідні гори! Внизу в лісах Донець блищить В своїм одвічному уборі (М. Чернявський); Кожен місяць, кожну пору на землі нове вбрання (Н. Забіла); Городами проходжу я до ставу, Що ліг в яру, як велетенське скло. З квіток і зілля має він оправу, І голубе пливе над ним тепло (М. Рильський); Письменник не протоколює мову, а очищає її від шлаку, відтворює образну народну систему, стрій, обарвлення тощо (К. Гордієнко); Сучасні будівничі покликані проектувати міста, які неодмінно уособлюватимуть.. суттєві елементи - живі барви декору (М. Рудь).

Словник антонімів

ГАРНИЙ ПОГАНИЙ
1. Приємний на вигляд, який відзначається гармонією барв, тонів, ліній, рухів, викликає насолоду, красивий, вищ. ст. кращий. Вкрай неприємний на вигляд, дуже некрасивий, потворний, позбавлений гармонії барв, тонів, ліній, рухів, бридкий, гидкий, огидний, вищ. ст. гірший.
Гарний, а, е ~  поганий, а, е артист, букет, вірш, господарство, голос, дівчина, істота, жінка, зовнішність, картина, квітка, книга, лінія, ліс, людина, місцевість, молодиця, музика, пісня, робота, твір, фільм, форма, юнак. Гарніпогані брови, губи, очі, риси обличчя. Гарнийпоганий з виду, з лиця, на вигляд, собою. На подив гарнийпоганий. Бути, виростати, залишатися, здаватися, зробитися, рахуватися, статися, уважатися гарнимпоганим. Вельми, винятково, досить, дуже, надмірно, особливо, підкреслено гарнийпоганий. Такий гарнийпоганий, що важко, трудно описати, розповісти.  У знач. ім.: Гарнепогане: Побачити так багато гарногопоганого.
2. Який відзначається красою свого внутрішнього змісту, хороший, позитивний. Поганий в моральному відношенні, бридкий, гидкий, огидний.
Гарний, а, е ~  поганий, а, е бабуся, дівча, дідусь, дочка, жінка, людина, молодиця, молодь, родина, син, чоловік, хлопець. Гарніпогані вчинки, норми, переконання, принципи, справи, моральні цінності. Вирости, жити, залишитися, стати, уважатися гарнимпоганим. Досить, дуже, з погляду моралі, поведінки, з моральної сторони (боку), особливо гарнийпоганий.
Ішов, ішов дорогою, та і в яму впав; любив, любив хорошую, та плюгаву взяв (Народне прислів’я).  Сашко навіть не підозріває, як друг його ждав цього вечора, бо не мав же сумніву Віталій, що Тоня неодмінно прибіжить до клубу, адже вона бігає на всі фільми підряд - гарний він чи поганий (О. Гончар). Війна виступала перед ними із зав’язаними очима, смерть не вибирала, свій чи чужий, не було для неї кращих і гірших (М. Стельмах). - Ми - найкращі? - Не найкращі, але й не гірші за інших (О. Гончар).
Гарненький ~поганенький, гарненько ~поганенько, гарнесенький ~поганесенький, гарніти ~поганіти, гарно ~погано; красиво ~погано, краса ~потворність, чудовий ~огидний, покращення ~погіршення, прекрасний ~препоганий