корінник 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
(кінь)
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | корінни́к | корінники́ |
родовий | корінника́ | корінникі́в |
давальний | коріннико́ві, коріннику́ | корінника́м |
знахідний | корінника́ | корінники́, корінникі́в |
орудний | коріннико́м | корінника́ми |
місцевий | на/у коріннико́ві, коріннику́ | на/у корінника́х |
кличний | коріннику́ | корінники́ |