конусний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ко́нусний ко́нусна ко́нусне ко́нусні
родовий ко́нусного ко́нусної ко́нусного ко́нусних
давальний ко́нусному ко́нусній ко́нусному ко́нусним
знахідний ко́нусний ко́нусну ко́нусне ко́нусні
орудний ко́нусним ко́нусною ко́нусним ко́нусними
місцевий на/у ко́нусному, ко́нуснім на/у ко́нусній на/у ко́нусному, ко́нуснім на/у ко́нусних