конспіруватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив конспірува́тися, конспірува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   конспіру́ймося, конспіру́ймось
2 особа конспіру́йся, конспіру́йсь конспіру́йтеся, конспіру́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа конспірува́тимуся, конспірува́тимусь конспірува́тимемося, конспірува́тимемось, конспірува́тимемся
2 особа конспірува́тимешся конспірува́тиметеся, конспірува́тиметесь
3 особа конспірува́тиметься конспірува́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа конспіру́юся, конспіру́юсь конспіру́ємося, конспіру́ємось, конспіру́ємся
2 особа конспіру́єшся конспіру́єтеся, конспіру́єтесь
3 особа конспіру́ється конспіру́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
конспіру́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. конспірува́вся, конспірува́всь конспірува́лися, конспірува́лись
жін. р. конспірува́лася, конспірува́лась
сер. р. конспірува́лося, конспірува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
конспірува́вшись