комутувальний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний комутува́льний комутува́льна комутува́льне комутува́льні
родовий комутува́льного комутува́льної комутува́льного комутува́льних
давальний комутува́льному комутува́льній комутува́льному комутува́льним
знахідний комутува́льний комутува́льну комутува́льне комутува́льні
орудний комутува́льним комутува́льною комутува́льним комутува́льними
місцевий на/у комутува́льному, комутува́льнім на/у комутува́льній на/у комутува́льному, комутува́льнім на/у комутува́льних