-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний компаньйо́н компаньйо́ни
родовий компаньйо́на компаньйо́нів
давальний компаньйо́нові, компаньйо́ну компаньйо́нам
знахідний компаньйо́на компаньйо́нів
орудний компаньйо́ном компаньйо́нами
місцевий на/у компаньйо́нові, компаньйо́ні на/у компаньйо́нах
кличний компаньйо́не компаньйо́ни

Словник синонімів

КОМПАНЬЙО́Н (співучасник чогось), КУМПА́Ндіал.; ПАРТНЕ́Р (співучасник у грі, танцях тощо, товариш у якійсь справі, якомусь занятті); ПОЛОВИ́НЩИКзаст. (той, хто має половину в якійсь справі, володіє якимсь майном з кимсь удвох). Мій компаньйон погано знав німецьку мову і добре упрів, поки ми покінчили наші справи (М. Коцюбинський); - На вулиці маму перестрів бандит Крючок з своїми кумпанами, примусили зайти до хати бандитського підсобника Герпініна (Ю. Мельничук); Де ж бачив ти, щоб у грі партнер з партнером Поводився як ворог? (В. Еллан); Малечі у вдови було чимало. Частину поля віддавала половинщикам, та ся частина все меншала (Ганна Барвінок).