колінчатий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний колі́нчатий колі́нчата колі́нчате колі́нчаті
родовий колі́нчатого колі́нчатої колі́нчатого колі́нчатих
давальний колі́нчатому колі́нчатій колі́нчатому колі́нчатим
знахідний колі́нчатий колі́нчату колі́нчате колі́нчаті
орудний колі́нчатим колі́нчатою колі́нчатим колі́нчатими
місцевий на/у колі́нчатому, колі́нчатім на/у колі́нчатій на/у колі́нчатому, колі́нчатім на/у колі́нчатих