колективізований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний колективізо́ваний колективізо́вана колективізо́ване колективізо́вані
родовий колективізо́ваного колективізо́ваної колективізо́ваного колективізо́ваних
давальний колективізо́ваному колективізо́ваній колективізо́ваному колективізо́ваним
знахідний колективізо́ваний, колективізо́ваного колективізо́вану колективізо́ване колективізо́вані, колективізо́ваних
орудний колективізо́ваним колективізо́ваною колективізо́ваним колективізо́ваними
місцевий на/у колективізо́ваному, колективізо́ванім на/у колективізо́ваній на/у колективізо́ваному, колективізо́ванім на/у колективізо́ваних