колективізм 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | колективі́зм | |
родовий | колективі́зму | |
давальний | колективі́зму, колективі́змові | |
знахідний | колективі́зм | |
орудний | колективі́змом | |
місцевий | на/у колективі́змі, по колективі́зму | |
кличний | колективі́зме* |
Словник антонімів
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ | КОЛЕКТИВНИЙ |
Властивий одній особі, особистий, окремий. | Властивий цілому колективові, загальний, спільний, суспільний. |
Індивідуальний, а, е ~ колективний, а, е господарство, договір, дух, заява, керівництво, лист, похід, праця, робота. Індивідуальні ~ колективні городи, землі, заводи, ідеали, методи, почуття, принципи, риси. Індивідуальний договір з ким-н. ~ колективний договір з ким-н. Виконати що-н., зробити що-н., побудувати що-н. на індивідуальних ~ на колективних засадах. | |
Індивідуальні і колективні засоби захисту (З журналу). | |
Індивідуалізм ~колективізм, індивідуаліст ~колективіст, індивідуалістка ~колективістка, індивідуальне ~колективне; окремий ~загальний, особистий ~спільний, особистий ~суспільний |