-1-
прізвище
* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

Словник відмінків

відмінок чол. р. множина
називний Ко́злик Ко́злики
родовий Ко́злика Ко́зликів
давальний Ко́зликові, Ко́злику Ко́зликам
знахідний Ко́злика Ко́зликів
орудний Ко́зликом Ко́зликами
місцевий при Ко́зликові, Ко́злику при Ко́зликах
кличний Ко́злику, Ко́злик Ко́злики
відмінок однина множина
називний ко́злик ко́злики
родовий ко́злика ко́зликів
давальний ко́зликові, ко́злику ко́зликам
знахідний ко́злика ко́злики, ко́зликів
орудний ко́зликом ко́зликами
місцевий на/у ко́зликові, ко́злику на/у ко́зликах
кличний ко́злику ко́злики

Словник синонімів

КОЗЕНЯ́ (маля кози), КОЗЕНЯ́ТКОзменш.-пестл., ЦАПЕНЯ́, ЦАПЕНЯ́ТКО, КОЗЯ́, КОЗЛЯ́, КОЗЛЯ́ТКОзменш.-пестл.; ЦА́ПИК, ЦАПО́К, КО́ЗЛИК (маля-самець). Один з вологих днів, які настали після лютих морозів, Білочка привела двох козенят: цапика й кізку (О. Донченко); Бігло, бігло козенятко Льодком, льодком, За ним, за ним Цапок слідком (пісня); - Одружися, Нур’ялі, - радила Шафіле.. - Чоловік подарує тобі на господарство двійко ягняток, а я цапеня і квочку з курчатами (З. Тулуб); Служив я пану шостеє літо, Дали мі, дали козлятко за то. Моє козя впало з воза (пісня); На узлісся вийшла пара козлят (В. Гжицький); Одягли ми ковзани, І у всіх біжать вони. Ох, мов козлик на льоду: - Ох! Тримайте! Упаду! (Г. Бойко).
-2-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок чол. р. множина
називний Ко́злик Ко́злики
родовий Ко́злика Ко́зликів
давальний Ко́зликові, Ко́злику Ко́зликам
знахідний Ко́злика Ко́зликів
орудний Ко́зликом Ко́зликами
місцевий при Ко́зликові, Ко́злику при Ко́зликах
кличний Ко́злику, Ко́злик Ко́злики
відмінок однина множина
називний ко́злик ко́злики
родовий ко́злика ко́зликів
давальний ко́зликові, ко́злику ко́зликам
знахідний ко́злика ко́злики, ко́зликів
орудний ко́зликом ко́зликами
місцевий на/у ко́зликові, ко́злику на/у ко́зликах
кличний ко́злику ко́злики

Словник синонімів

КОЗЕНЯ́ (маля кози), КОЗЕНЯ́ТКОзменш.-пестл., ЦАПЕНЯ́, ЦАПЕНЯ́ТКО, КОЗЯ́, КОЗЛЯ́, КОЗЛЯ́ТКОзменш.-пестл.; ЦА́ПИК, ЦАПО́К, КО́ЗЛИК (маля-самець). Один з вологих днів, які настали після лютих морозів, Білочка привела двох козенят: цапика й кізку (О. Донченко); Бігло, бігло козенятко Льодком, льодком, За ним, за ним Цапок слідком (пісня); - Одружися, Нур’ялі, - радила Шафіле.. - Чоловік подарує тобі на господарство двійко ягняток, а я цапеня і квочку з курчатами (З. Тулуб); Служив я пану шостеє літо, Дали мі, дали козлятко за то. Моє козя впало з воза (пісня); На узлісся вийшла пара козлят (В. Гжицький); Одягли ми ковзани, І у всіх біжать вони. Ох, мов козлик на льоду: - Ох! Тримайте! Упаду! (Г. Бойко).