-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | козачи́на | козачи́ни |
родовий | козачи́ни | козачи́н |
давальний | козачи́ні | козачи́нам |
знахідний | козачи́ну | козачи́н |
орудний | козачи́ною | козачи́нами |
місцевий | на/у козачи́ні | на/у козачи́нах |
кличний | козачи́но | козачи́ни |
Словник синонімів
КОЗА́К (на Україні в XV-XVIІІ ст. - вільна людина з кріпосних селян або міської бідноти, що втекла на південь і брала участь у визвольній боротьбі проти іноземних загарбників), КОЗАЧИ́НА розм.; ЗАПОРО́ЖЕЦЬ (український козак, який жив у пониззі Дніпра за порогами в XVI-XVIII ст.); СІЧОВИ́К, БРА́ТЧИК (козак із Запорізької Січі); НИЗОВИ́К (запорізький козак з пониззя Дніпра); КОМПАНІ́ЄЦЬ (козак легкокінного гетьманського загону - XVII-XVIII ст.); РЕЄСТРО́ВЕЦЬ (той, хто служив у реєстровому війську XVІ - першої половини XVII ст.). П’ять тисяч козаків виступили з міста й перейшли до Богданового табору (І. Нечуй-Левицький); І очима вже пас Козачина не раз Журавлині ключі молоденький (І. Манжура); Кошовий і старшина скинули шапки і низько вклонилися запорожцям... На всі сторони. Козаки мовчали... (О. Довженко); - Так і треба, - каже дід, - на те ми січовики, щоб усе витерпіть (О. Стороженко); - Кукубенка обрати! - крикнув Попович, стоячи біля Тараса. - Кукубенка! - підхопили братчики (О. Довженко); І те, що Хмель не на Січ подався, а до низової голоти, одразу привернуло до чигиринського сотника серця низовиків (Н. Рибак); Мина літо, мина й друге, А на третє линуть Преславнії компанійці В свою Україну (Т. Шевченко); В Барі, серед військ великого посполитого рушення в чигиринському загоні охочекомонників, Богдана розшукав один реєстровець із загону камінецького старости (І. Ле).