-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний кожуши́на кожуши́ни
родовий кожуши́ни кожуши́н
давальний кожуши́ні кожуши́нам
знахідний кожуши́ну кожуши́ни
орудний кожуши́ною кожуши́нами
місцевий на/у кожуши́ні на/у кожуши́нах
кличний кожуши́но* кожуши́ни*

Словник синонімів

КОЖУ́Х (довгий, перев. не покритий тканиною верхній одяг з великим коміром, пошитий звичайно з овечої шкури хутром наспід), ДУБЛЯ́НКА, ЛИНТВА́Рдіал.; КОЖУША́НКА, БАЙБАРА́К (покритий сукном); КОЖУ́ШО́К, КОЖУШИ́НА, КОЖАНО́Кдіал. (короткий, не покритий тканиною). Пахтіло [в хаті] чимось кислим - чи то намоклим кожухом, чи то старою капустою (В. Винниченко); - А! Надійний кадр. Прибуду. У нього щось було з дублянкою? - З шубою, Пал Палич (А. Крижанівський); Полягали спати в курені на прим’ятому сухому сіні. Вкрилися линтварем, який дав їм Павло (М. Чабанівський); Під сосною стояв кривий Андрій - в короткій жовтій кожушанці, в лисячій шапці, з дробовиком через плече (Є. Гуцало); Кум підійшов наперед, шпурнув набік кований бук, скинув із себе байбарак (Марко Черемшина); Найстаріший кожушок був у Тупотуна. Звав він його кожанком (Ганна Барвінок); Ні кожушини, ні одежини, Ні черевиків нема! (Я. Щоголів).