ковток 2 значень

-1-
іменник чоловічого роду
(ковтання)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ковто́к ковтки́
родовий ковтка́ ковткі́в
давальний ковтку́, ковтко́ві ковтка́м
знахідний ковто́к ковтки́
орудний ковтко́м ковтка́ми
місцевий на/у ковтку́, ковтко́ві на/у ковтка́х
кличний ковтку́* ковтки́*
-2-
іменник чоловічого роду
(ковтун) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ковто́к ковтки́
родовий ковтка́ ковткі́в
давальний ковтку́, ковтко́ві ковтка́м
знахідний ковто́к ковтки́
орудний ковтко́м ковтка́ми
місцевий на/у ковтку́, ковтко́ві на/у ковтка́х
кличний ковтку́* ковтки́*

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ковто́к ковтки́
родовий ковтка́ ковткі́в
давальний ковтку́, ковтко́ві ковтка́м
знахідний ковто́к ковтки́
орудний ковтко́м ковтка́ми
місцевий на/у ковтку́, ковтко́ві на/у ковтка́х
кличний ковтку́* ковтки́*

Словник синонімів

КОВТО́К (кількість рідини, яку можна проковтнути одноразовим рухом мускулатури горла), ЛИКдіал.Корж їв великими ковтками (З. Тулуб); Пили пиво двома склянками. Кождий тягнув один лик, доливав склянку, щоби вона була повна, й подавав сусідові (Лесь Мартович).
КОВТУ́Н (жмут збитого волосся, вовни тощо), КОВТЯ́К[КОВТЯ́Х]розм., КОВТО́Кдіал.І довгі коси в реп’яхах О поли бились в ковтунах (Т. Шевченко); Благенька борідка, як присушений вишарець, збивалася в порижілі ковтяки (І. Ле); Диви, які ковтяхи он на собаці (Словник Б. Грінченка).