-1-
дієслово доконаного виду
(однокр. до ’ковтати’) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив ко́втнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ко́втнімо, ко́втнім
2 особа ко́втни ко́втніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ко́втну ко́втнемо, ко́втнем
2 особа ко́втнеш ко́втнете
3 особа ко́втне ко́втнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. ко́втнув ко́втнули
жін.р. ко́втнула
сер.р. ко́втнуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ко́втнувши
-2-
дієслово доконаного виду
(однокр. до ’ковтати’; випити)

Словник відмінків

Інфінітив ко́втнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ко́втнімо, ко́втнім
2 особа ко́втни ко́втніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ко́втну ко́втнемо, ко́втнем
2 особа ко́втнеш ко́втнете
3 особа ко́втне ко́втнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. ко́втнув ко́втнули
жін.р. ко́втнула
сер.р. ко́втнуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ко́втнувши

Словник відмінків

Інфінітив ковтну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ковтні́мо, ковтні́м
2 особа ковтни́ ковтні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ковтну́ ковтнемо́, ковтне́м
2 особа ковтне́ш ковтнете́
3 особа ковтне́ ковтну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. ковтну́в ковтну́ли
жін.р. ковтну́ла
сер.р. ковтну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ковтну́вши

Словник синонімів

ВДИХА́ТИ (дихаючи, наповнювати легені повітрям, газом, парою тощо), ВДИ́ХУВАТИрідше; ВБИРА́ТИ[УБИРА́ТИ], ВТЯГА́ТИ[УТЯГА́ТИ], ВТЯ́ГУВАТИ[УТЯ́ГУВАТИ], КОВТА́ТИ, ЛОВИ́ТИ, ХАПА́ТИ, СХО́ПЛЮВАТИ (перев. у спол. із сл. повітря). - Док.: вдихну́ти, ввібра́ти[увібра́ти], втягну́ти[утягну́ти], втягти́[утягти́], протягну́ти, потягти́[потягну́ти], ковтну́ти, вхопи́ти[ухопи́ти], схопи́ти. Відпочити сів І вдихаю радісно пахощі полів (Д. Павличко); На повні грудивдихував вологу (Л. Первомайський); Терезка сиділа мовчки, з насолодою вбираючи в себе міцне повітря (М. Томчаній); Повними грудьми втягаючи в себе морозне повітря, подався Семен дорогою ген за село (М. Коцюбинський); Всі троє посідали перед вогнищем і, нервово втягуючи в себе.. пахощі, неспокійно вертять головами (В. Козаченко); Я кинувся до вікна, широко відчинив його, почав жадібно ковтати свіже повітря (Я. Гримайло); Ловив грудьми холодне повітря (М. Коцюбинський); Всміхався в простори й жадно хапав легенями весняне повітря (А. Головко).
ВИПИВА́ТИ (пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її), ВИХИЛЯ́ТИрозм., ВИСУ́ШУВАТИрозм., ОСУША́ТИ, ОСУ́ШУВАТИрозм., ВИЦІ́ДЖУВАТИрозм., ПРОПУСКА́ТИрозм., ПЕРЕПУСКА́ТИрозм., НАПИВА́ТИрозм.; ПЕРЕХИЛЯ́ТИрозм., РОЗПИВА́ТИрозм., ПЕРЕКИДА́ТИрозм., ПЕРЕПУСКА́ТИрозм.,БА́ХКАТИрозм. (перев. про алкогольні напої); НАДПИВА́ТИ, ВІДПИВА́ТИ, ПРИГУ́БЛЮВАТИрозм. (невелику кількість); ПОПИВА́ТИ (потроху, не поспішаючи); ВИДУВА́ТИрозм., ВИДУ́ДЛЮВАТИрозм. (багато або все й пожадливо); ВИСМО́КТУВАТИрозм. (повільно); ПОХМЕЛЯ́ТИСЯ (випивати спиртного повторно, на другий день). - Док.: ви́пити, спи́ти, ви́хилити, ви́сушити, осуши́ти, ви́цідити, пропусти́ти, напи́ти, перехили́ти, розпи́ти, переки́нути, ба́хнути, ви́тягтирозм.ви́тягнутирозм.теле́пнутифам.роздави́тифам.сми́кнутифам.перепусти́ти, проковтну́тирозм.ковтну́тирозм.врі́зати[урі́зати]розм.надпи́ти, відпи́ти, пригу́бити, ви́дути, ви́дудлити, ви́смоктати, похмели́тися. Збивши кокосового горіха, я випивав з нього молоко (Ю. Яновський); О. Федір підходив інколи до шафи й вихиляв келишок (С. Скляренко); Він за один ковток чималий водянчик так і висушив (Г. Квітка-Основ’яненко); Не втерпів соблазна окаянної і.. осушив одну [чарку] (Я. Баш); Раз на тиждень Софрон ішов.. пограти в кості та пропустити склянку коктейлю (Н. Рибак); Перепустити по чарці; - Продав [ґрунт].. Вже другий тиждень напиває десь у Дрогобичі (І. Франко); Петро з Василем перехиляють горілку, морщать обличчя (І. Чендей); Перед тим, як вирушити далі, розпивають шампанське (О. Гончар); Шефи по одній маленькій перекинули та й .. сказали, що їм і так дуже приємно з нами посидіти (Є. Кравченко); Витягли самотужки по носатці тернівки (Г. Квітка-Основ’яненко); Телепнули ми по красовулі, не кожен і закусив (А. Свидницький); - Може, почекаємо? Скоро Палажка на обід прийде. Півлітру роздавимо... (Є. Кравченко); Випили по чарці паничі й закусили, а за паничами ковтнули по чарці молодиці (І. Нечуй-Левицький); Христя надпила трохи [тернівки] і постановила (Панас Мирний); Жінка теж відмовилась від горілки, відпила трохи свого вина й запропонувала мені (О. Досвітній); - За здоров’я шановного гостя хоч пригуб, - сказала матушка, подаючи дочці чарку (І. Нечуй-Левицький); Обпивайло як узяв пити, все до каплі видув (з фольклору); А ви знаєте, як видудлиш глечик гарячого молока - жоден мороз не страшний... (С. Ковалів); Довго держав він чарку коло рота, висмоктував останню крапельку (І. Нечуй-Левицький).
КОВТА́ТИ (рухом мускулатури горла проштовхувати щось з порожнини рота в стравохід і шлунок; пити або їсти що-небудь), ПРОКО́ВТУВАТИ, ЛИГА́ТИрозм., ЛИ́КА́ТИдіал.; ГЛИТА́ТИ (жадібно, квапливо); ЗАКО́ВТУВАТИ (кількома або багатьма ковтальними рухами); ПОКОВТА́ТИ (все або багато чого-небудь). - Док.: ковтну́ти, проковтну́ти, лигну́ти, ли́кну́ти, глитну́ти, заковтну́ти, поковтну́ти. Попенко, як горобець, ковтав-глитав, запихався, розглядаючи на всі боки, наче злодій (Панас Мирний); Попросив напиться. Принесли кухлик, ледве проковтнув, - так мені горло здавило (О. Стороженко); Радувався [Тріщин], що вдалося йому ликнути вже раз м’ясо (Лесь Мартович). - Пор. 1. ї́сти.

Словник фразеологізмів

як (мов, ні́би і т. ін.) ґа́ву ковтну́в. Хто-небудь дуже мовчазний, сумний. — Нам весело, а тобі сумно? — тихо спитала Наталія Миколаївна, підскочивши до нього [Проценка].— Бач, який він гарний! — додала уголос, кинувши очима на Довбню.— Веселий, балакучий. Уже не тебе — мов ґаву ковтнув! (Панас Мирний).

як (мов, ні́би і т. ін.) ми́ла ковтну́в (з’їв). У поганому настрої. Почувши відповідь, пішов і пішов,— мов мила ковтнув (З усн. мови); — Чого це ти, Чіпко, як мила з’їв? — питає [Лушня].— Чого ти журишся? (Панас Мирний).