-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ко́взати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ко́взаймо
2 особа ко́взай ко́взайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ко́взатиму ко́взатимемо, ко́взатимем
2 особа ко́взатимеш ко́взатимете
3 особа ко́взатиме ко́взатимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ко́взаю ко́взаємо, ко́взаєм
2 особа ко́взаєш ко́взаєте
3 особа ко́взає ко́взають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ко́взаючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ко́взав ко́взали
жін. р. ко́взала
сер. р. ко́взало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ко́взавши

Словник синонімів

КО́ВЗАТИ (рухатися, посуватися по гладкій, слизькій поверхні), КО́ВЗАТИСЯ, СКО́ВЗАТИ, СКО́ВЗАТИСЯ, СО́ВГАТИрозм.; ПОВЗТИ́розм. (повільно). - Док.: ковзну́ти, ковзну́тися, сковзну́ти, сковзну́тися, совгну́ти. Він зупинився, сторожко роззираючись, підбіг до чорного дуба і, ковзаючи хромовими чобітками по стовбуру, спритно, мов кішка, видрався вгору (Григорій Тютюнник); Жовніри, ковзаючись, підпирались мушкетами і списами, лізли на схили неприступної гори (Я. Качура); Які знайомі ці східці! Скільки разів його долоні сковзали по цих поручнях!.. (Д. Ткач); Великі каміння перетинали йому дорогу. Він їх обходив, сковзаючись раз у раз на слизькім мху (М. Коцюбинський); Канушевич.. повільно і важко дряпається вгору. Та ноги раз у раз повзуть назад по сковзких схилах гори (М. Коцюбинський).

Словник фразеологізмів

ко́взати / ковзну́ти по́глядом (очи́ма) по кому—чому. Дивитися, поглядати на кого-, що-небудь. “Одначе обжився ти тут”,— подумав Микита, ковзаючи поглядом по цілих горах награбованого майна (Григорій Тютюнник); Матрос і капрал ковзнули по ній поглядами і говорили далі (Ю. Смолич); Підвів [завідуючий] голову і наче спросоння ковзнув очима по обличчю прибулого (В. Речмедін).

ко́взати / ковзну́ти по́глядом (очи́ма) по кому—чому. Дивитися, поглядати на кого-, що-небудь. “Одначе обжився ти тут”,— подумав Микита, ковзаючи поглядом по цілих горах награбованого майна (Григорій Тютюнник); Матрос і капрал ковзнули по ній поглядами і говорили далі (Ю. Смолич); Підвів [завідуючий] голову і наче спросоння ковзнув очима по обличчю прибулого (В. Речмедін).