-1-
іменник жіночого роду, істота
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний коверзу́ха коверзу́хи
родовий коверзу́хи коверзу́х
давальний коверзу́сі коверзу́хам
знахідний коверзу́ху коверзу́х
орудний коверзу́хою коверзу́хами
місцевий на/у коверзу́сі на/у коверзу́хах
кличний коверзу́хо коверзу́хи

Словник синонімів

ВЕРЕДУ́ХА (та, що вередує, капризує), ВЕРЕДІ́ЙКА, ВЕРЕДНИ́ЦЯ, ВАРИ́ВОДА, ВЕРЕДА́розм.,ПРИВЕРЕ́ДАрозм.,КАПРИЗУ́ЛЯрозм.,КАПРИЗУ́ХАрозм.,КОВЕРЗУ́ХАрозм.,КОМИЗА́розм.Замислив я охитрувати вередуху (Марко Вовчок); Свої-то не чіпали Настусю, бо добре вивчили її химерну, примхливу вдачу страшенної вередійки (О. Копиленко); Не буде їй добра у світі, коли такою вередницею зостанеться (Марко Вовчок); Та й стала [Орина] такою вариводою, що й Окуня інколи обсідали сумніви: а може, це таки його дочка (М. Стельмах); Дідок охоче продав Рябуху [корову] в артіль, бо вже.. насточортіло.. бичуватися з гемонською капризулею (І. Волошин); Ковалева мама.. так настрахала її, що коверзуха заверещала зовсім несамовито (О. Ільченко).