-1-
іменник жіночого роду
(річка в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Кобильни́ця  
родовий Кобильни́ці  
давальний Кобильни́ці  
знахідний Кобильни́цю  
орудний Кобильни́цею  
місцевий на/у Кобильни́ці  
кличний Кобильни́це*  
-2-
іменник жіночого роду
(козла)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Кобильни́ця  
родовий Кобильни́ці  
давальний Кобильни́ці  
знахідний Кобильни́цю  
орудний Кобильни́цею  
місцевий на/у Кобильни́ці  
кличний Кобильни́це*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний коби́льниця коби́льниці
родовий коби́льниці коби́льниць
давальний коби́льниці коби́льницям
знахідний коби́льницю коби́льниці
орудний коби́льницею коби́льницями
місцевий на/у коби́льниці на/у коби́льницях
кличний коби́льнице* коби́льниці*

Словник синонімів

КО́ЗЛА[КО́ЗЛИ] (підставка, стіл і т. ін. з дощок на чотирьох ніжках; чотиринога підставка для різання дров), ПІДМО́СТКИ, ПІДМО́СТЯрозм., КОБИ́ЛАрозм., КОБИ́ЛИ́ЦІ[КОБИ́ЛИ́ЦЯ] розм., КОБИ́ЛЬНИЦІ[КОБИ́ЛЬНИЦЯ]діал.Все у них виходило незграбно: козла хиталися, пилку заїдало, і самі вони більше сварилися, ніж пиляли (Я. Баш); [Настя (що влізла на козли і почала білити стелю):] Прошу всіх вийти. Не заважайте працювати (І. Кочерга); Дівчата обстругували стіни, - які з долу, які з кобилиць угорі (А. Головко); Тут жив Дзьобан, який щоранку з кобилицею і пилкою на плечі йшов до міста (М. Томчаній); Шпарують жінки сарай зокола, деякі з землі, інші з кобильниці (А. Головко).