кнурячий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний кнуря́чий кнуря́ча кнуря́че кнуря́чі
родовий кнуря́чого кнуря́чої кнуря́чого кнуря́чих
давальний кнуря́чому кнуря́чій кнуря́чому кнуря́чим
знахідний кнуря́чий, кнуря́чого кнуря́чу кнуря́че кнуря́чі, кнуря́чих
орудний кнуря́чим кнуря́чою кнуря́чим кнуря́чими
місцевий на/у кнуря́чому, кнуря́чім на/у кнуря́чій на/у кнуря́чому, кнуря́чім на/у кнуря́чих