кнурячий 1 значення
-1-
прикметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кнуря́чий | кнуря́ча | кнуря́че | кнуря́чі |
родовий | кнуря́чого | кнуря́чої | кнуря́чого | кнуря́чих |
давальний | кнуря́чому | кнуря́чій | кнуря́чому | кнуря́чим |
знахідний | кнуря́чий, кнуря́чого | кнуря́чу | кнуря́че | кнуря́чі, кнуря́чих |
орудний | кнуря́чим | кнуря́чою | кнуря́чим | кнуря́чими |
місцевий | на/у кнуря́чому, кнуря́чім | на/у кнуря́чій | на/у кнуря́чому, кнуря́чім | на/у кнуря́чих |