-1-
іменник чоловічого роду, істота
(селянин) [іст.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний кмет кме́ти
родовий кме́та кме́тів
давальний кме́тові, кме́ту кме́там
знахідний кме́та кме́тів
орудний кме́том кме́тами
місцевий на/у кме́тові, кме́ті на/у кме́тах
кличний кме́те кме́ти

Словник синонімів

I. КРІПА́К (особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин), ПАНЩА́ННИК, ПАНЩА́НИН, ХОЛО́Пзаст., КМЕТ[КМЕТЬ]заст.; О́ТЧИЧ (селянин у Росії, Литві та Україні в XV-XVІІ ст., предка якого позбавлено права переходу). - Пан продав непокірного кріпака другому у село, де жила і Уляна (Панас Мирний); Невже пропаде й панщина, і хлопи будуть вольні? Шляхту потоптали в болото, в багно! І хто потоптав? Мої закатовані вороги, козаки та мої панщанники хлопи (І. Нечуй-Левицький); Не хочеться за діло взяться, наче не її руки, - усе так неспірно, недотепно роблять, як тії панщани (Ганна Барвінок); У Києві на Подолі Братерська наша воля Без холопа і без пана Сама собі у жупані Розвернулася весела (Т. Шевченко); А той народ, що з-за Дніпра Колись од лядської неволі Сюди прийшов шукать добра.., Став кметом пана і потяг Свій піт гарячий в панські скрині (Я. Щоголів).