-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний кля́штор кля́штори
родовий кля́штору кля́шторів
давальний кля́штору, кля́шторові кля́шторам
знахідний кля́штор кля́штори
орудний кля́штором кля́шторами
місцевий на/у кля́шторі на/у кля́шторах
кличний кля́шторе* кля́штори*

Словник синонімів

МОНАСТИ́Р (релігійна громада ченців або черниць, що з належними їм землями та капіталами становить церковно-господарську організацію; будівлі й територія цієї громади),ОБИ́ТЕЛЬ, КЛЯ́ШТОР (католицький); ПУ́СТИНЬзаст. (невеликий, у відлюдній місцевості); ЛА́ВРА (великий православний чоловічий). Монастир скидався на грізного рицаря, вбраного в казковий, зачарований панцир (Я. Качура); [Матушка гуменя:] Сього року, сестри, нам і в обителі треба буде попрацювати (Панас Мирний); Була то стара будова, давній кляштор католицький (церква теж колись належала до нього), з товстими стінами, глибокими вікнами, з високим склепінням замість стелі (Леся Українка); Три місяці пустинь Китаївська і в ній Сковорода немов пливли - поміж садами рожаїстими (П. Тичина); Моя баба колись за п’ятсот кілометрів до Печерської лаври в Київ пішки ходила (І. Ле).