-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний кля́тий кля́та кля́те кля́ті
родовий кля́того кля́тої кля́того кля́тих
давальний кля́тому кля́тій кля́тому кля́тим
знахідний кля́тий, кля́того кля́ту кля́те кля́ті, кля́тих
орудний кля́тим кля́тою кля́тим кля́тими
місцевий на/у кля́тому, кля́тім на/у кля́тій на/у кля́тому, кля́тім на/у кля́тих

Словник синонімів

ПРОКЛЯТИЙ (якого проклинають, суворо засуджують; ужив. як лайливе слово), КЛЯ́ТИЙ, ЗАКЛЯ́ТИЙ, ТРИКЛЯ́ТИЙпідсил. розм.,ПРОКЛЯТУ́ЩИЙпідсил. розм.,ТРИКЛЯТУ́ЩИЙпідсил. розм.,ПОГА́НСЬКИЙзаст.,І́РОДІВзаст.,ОКАЯ́ННИЙзаст., АНА́ФЕМСЬКИЙ[АНА́ХТЕМСЬКИЙ]заст.Я знов самотній і проклятий, - схилився тяжко до вікна (Т. Осьмачка); Тихо, тихо, струни, грайте У сей страшний, проклятий час (О. Олесь); За тією клятою панською роботою світу не видно (С. Васильченко); Спійманий ось над тілами невинних, Що ж ти, убивце заклятий, мовчиш? (М. Шеремет); [Лисняк:] Триклятий магнат!Він справді кинув мене напризволяще (Ю. Мокрієв); О, прокляття проклятущим - за нелюдяність, за зло! Наш народ встає ще дужчим, тільки ж: жертв яких було!.. (П. Тичина); І треба було, щоб саме тепер його зачепив отой триклятущий німецький осколок (І. Цюпа); - Хоч трохи було засуха ухвате, то він зараз за поганських відьом (Г. Квітка-Основ’яненко); [Панас:] Ах, іродів Лахтійон!Гаразд, що нема нікого чужого в хаті, хоч вилаю добре!.. (М. Кропивницький); - Радзивілл прийшов, так ви, окаянні, не одвітували йому й разу з гармати! (П. Куліш); - Ти, анахтемський вилупку, вже в начальство поліз? - бухикає [старий] простудженим голосом (М. Стельмах). - Пор. 1. ненависний.
СИ́ЛЬНИЙ (про явища природи: дощ, вітер, мороз, спеку і т. ін. - значний за силою вияву), ВЕЛИ́КИЙ, СТРАШЕ́ННИЙ, ДОШКУ́ЛЬНИЙ, КЛЯ́ТИЙпідсил. розм.; Я́РИЙ, ДУ́ЖИЙ (перев. про вітер); ПЕКУ́ЧИЙ, ШПАРКИ́Й (перев. про сонце, мороз); МІЦНИ́Й, ЛЮ́ТИЙ, ЖОРСТО́КИЙ, КРІ́ПКИ́Й, ЦУПКИ́Й (перев. про мороз); ЯДЕ́РНИЙ, ПРИ́КРИЙзаст. (перев. про дощ, холод). Вже чотири дні такий сильний дощ, що не можна і з хати вийти (М. Коцюбинський); У великі дощі рілля скочувалась з водою униз (І. Нечуй-Левицький); З моря налітав дошкульний вітер (В. Кучер); Саме тоді минула вже ота клята.. така довга страшна зима (Є. Кротевич); Яре шипіння струмка; Дужий вітер гостро врізався в лице (М. Стельмах); Надворі стояв міцний мороз (П. Панч); І не холодно дуже: є морозець, та не цупкий (Панас Мирний); Над Одесою спускалася завіса прикрого дощу, море було аж чорне (Ю. Яновський). - Пор. 2. бурхли́вий, 3. лю́тий.
УПЕ́РТИЙ[ВПЕ́РТИЙ] (який намагається все робити по-своєму, не піддається впливу), НЕПОСТУ́ПЛИВИЙ, НЕПІДДА́ТЛИВИЙ, НЕПОДА́ТЛИВИЙ, НЕЗГІ́ДЛИВИЙ, НЕЗГІ́ДНИЙ, НЕЗГОВІ́РЛИВИЙ, НАТУ́РИСТИЙрозм.,УГУ́РНИЙдіал.,ОГУ́РНИЙдіал.,ПЕНЯКУВА́ТИЙдіал.;ЗАТЯ́ТИЙ, ЗАПЕ́КЛИЙ, КЛЯ́ТИЙрозм.,ЗАБІСО́ВАНИЙрозм. заст. (особливо упертий); МІДНОЛО́БИЙзневажл. (безглуздо упертий). Народився й жив [Святослав] таким, як і батько його Ігор, - упертим, твердим, зухвалим (С. Скляренко); Федір добре знав свого батька - непоступливого, затятого, не схильного прощати нікому (А. Головко); Він вирішив було пошукати інших шляхів до зближення з непіддатливою циганкою (Д. Ткач); Гаркуша незабаром повертався знову, люто умовляючи неподатливих отаманів (О. Гончар); Цей нарід незгідливий: вони отак і до суду-віку на одно не згодяться (Лесь Мартович); Палазя була й краща за Надезю й не така натуриста (І. Нечуй-Левицький); А ті, що в своїх помилках угурні, То справжні дурні (І. Франко); Що лютіше карали [фашисти],то все більш затятим, незламним ставав Дмитро (В. Козаченко); - Такого запеклого індивіда, як ти, я давно не бачив! - признається Хома (О. Гончар); - Звали того денщика Стьопкою. І клятий же був такий: що йому вже не доставалося, як не бив його охвецер [офіцер], - нічого не помага (Панас Мирний); Був з нього козарлюга забісований (О. Стороженко). - Пор. 1. непокі́рний.