клювати 1 значень
Словник відмінків
Інфінітив | клюва́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | клю́ймо | |
2 особа | клюй | клю́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | клюва́тиму | клюва́тимемо, клюва́тимем |
2 особа | клюва́тимеш | клюва́тимете |
3 особа | клюва́тиме | клюва́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | клюю́ | клюємо́, клює́м |
2 особа | клює́ш | клюєте́ |
3 особа | клює́ | клюю́ть |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
клюю́чи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | клюва́в | клюва́ли |
жін. р. | клюва́ла | |
сер. р. | клюва́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
клюва́вши |