клусувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | клусува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | клусу́ймо | |
2 особа | клусу́й | клусу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | клусу́ю | клусу́ємо, клусу́єм |
2 особа | клусу́єш | клусу́єте |
3 особа | клусу́є | клусу́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | клусува́в | клусува́ли |
жін.р. | клусува́ла | |
сер.р. | клусува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
клусо́ваний | ||
Безособова форма | ||
клусо́вано | ||
Дієприслівник | ||
клусува́вши |