-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | клубочі́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | |
2 особа | | |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | клубочі́тиме | клубочі́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | | |
2 особа | | |
3 особа | клубочи́ть | клубоча́ть |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
клубочачи́* |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | клубочі́в | клубочі́ли |
жін. р. | клубочі́ла |
сер. р. | клубочі́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
клубочі́вши |
Словник синонімів
КЛУБОЧИ́ТИСЯ (про дим, туман, пару тощо - здійматися, рухатися клубками), КЛУБОТА́ТИСЯ [КЛУБОТІ́ТИСЯ], КЛУБОТА́ТИ [КЛУБОТІ́ТИ], КЛУБОЧІ́ТИ, КЛУБИ́ТИСЯ розм., КУ́БЛИТИСЯ розм., КУЖЕ́ЛИТИСЯ розм., КЛУБУВА́ТИСЯ діал.; КУЧЕРЯ́ВИТИСЯ розм. (утворюючи хвилясту масу, схожу на завитки). Ранковий легкий туман клубочився над Дніпром (В. Собко); Дим почав клуботатись над припічком, шукав проходу (Панас Мирний); Біла пара клубоче над кіньми (О. Довженко); Пара клубилась над опуклими ребрами конячини (О. Ільченко); Кублився в заметах вогкий дим (П. Панч); Чад і дим з нори кужелиться (Словник Б. Грінченка); Над будинками кучерявилися димки (Н. Рибак).