-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний кло́ччя  
родовий кло́ччя  
давальний кло́ччю  
знахідний кло́ччя  
орудний кло́ччям  
місцевий на/у кло́ччі, кло́ччю  
кличний кло́ччя*  

Словник фразеологізмів

як (мов, ні́́би і т. ін.) з кло́́ччя баті́́г, ірон. 1. Поганий, нікудишній, зовсім непридатний для чогось; ніякий. [Галина:] З Бойка такий командир, як з клоччя батіг (М. Зарудний); З тебе герой, мов з клоччя батіг (Укр.. присл..); — Тато не дадуть стільки, скільки я зароблю в церкві столичній, де бувають і царі. Та… та й хлібороб з мене, як з клоччя батіг: я більше до церкви (М. Лазорський).

2. Уживається для повного заперечення змісту зазначеного речення; зовсім не (міцний). Такий міцний, як з клоччя батіг (Укр.. присл..).

3. Не має твердого характеру; безвольний, не здатний щось вирішувати самостійно. Та й чоловік мій, як з клоччя батіг, сказати правду (І. Нечуй-Левицький). баті́́г з кло́́ччя. Батько Ксенин був батіг з клоччя: що жінка казала, те він і робив (Б. Грінченко).

голова́ не поло́вою (не соло́мою, не кло́ччям і т. ін.) наби́та у кого. Є розум. [Василь:] Дуже вже вона маніжиться! У мене, слава Господові, голова не половою набита! (М. Кропивницький).

[як (мов, ні́би і т. ін.)] кло́ччя жува́ти. 1. зі сл. говори́ти. Невиразно, нерозбірливо. Говорить мов клоччя жує (Укр.. присл..); — Що він говорить мов клоччя жує? — тіпнуло Мартохою (Є. Гуцало).

2. Нудно і настирливо повторювати те саме. — Ти знов-таки своєї? От ліпше заберуся до роботи, як маю тут жувати клоччя! (Леся Українка).

[як (мов, ні́би і т. ін.)] кло́ччя жува́ти. 1. зі сл. говори́ти. Невиразно, нерозбірливо. Говорить мов клоччя жує (Укр.. присл..); — Що він говорить мов клоччя жує? — тіпнуло Мартохою (Є. Гуцало).

2. Нудно і настирливо повторювати те саме. — Ти знов-таки своєї? От ліпше заберуся до роботи, як маю тут жувати клоччя! (Леся Українка).

набива́ти / наби́ти го́лову кому, чим. Примушувати себе чи кого-небудь сприймати, запам’ятовувати якусь інформацію, перев. непотрібну, зайву. Він умисно хотів набити собі голову цифрами та рахунками, щоби прогнати другі, погані думки (І. Франко). набива́ти / наби́ти в го́лову кому що. — Все ти їй набивала в голову: у миру немає щастя, у миру немає долі (Панас Мирний); Не те діло поета, щоб багато всякої науки набити собі в голову (І. Франко). набива́ти го́лову кло́ччям. — Ось прийде літо, попросиш яблучка, то я тебе до твого язикатого Семена Семеновича пошлю! Щоб він клоччям голови вам не набивав (В. Дрозд).

на кло́ччя, зі сл. рва́ти, рва́тися і под. Вщент або на шматки. Минали дні і ночі, все ближче грім гармат, все ближче йшла війна, що рвала армії денікінців на клоччя... (В. Сосюра); [Лучицька:] Я почуваю, що .. моя воля рветься на клоччя (М. Старицький).

не ва́ртий (не варт) ви́їденого яйця́ (ви́шкварки, ді́рки з бу́блика, фу́нта кло́ччя і т. ін.). Якого можна не брати до уваги, яким можна знехтувати; який не має ніякого значення. — Агроном не мусить його цікавити. Плювать йому на агронома з його копійчаними таємницями, що, напевне, виїденого яйця не варті (О. Слісаренко); Уся Терехівка засміє Гуляйвітра. А взагалі, справа вишкварки не варта. Даремно він бідкався (В. Дрозд); Я був у Сосонці, розмовляв з народом, з товаришем Колядою, і знаю, що ця справа не варта дірки з бублика (М. Зарудний); — Ваша гвардія не варта фунта клоччя. Маєте гармати? Полковник здвигнув раменами (І. Франко). не ва́ртий і то́рби сі́чки. Коли вони [народовці] думають, що така самостійність неможлива, то тоді і ціла їх балаканка про всяку іншу самостійність не варта й торби січки (І. Франко).

не ва́ртий (не варт) ви́їденого яйця́ (ви́шкварки, ді́рки з бу́блика, фу́нта кло́ччя і т. ін.). Якого можна не брати до уваги, яким можна знехтувати; який не має ніякого значення. — Агроном не мусить його цікавити. Плювать йому на агронома з його копійчаними таємницями, що, напевне, виїденого яйця не варті (О. Слісаренко); Уся Терехівка засміє Гуляйвітра. А взагалі, справа вишкварки не варта. Даремно він бідкався (В. Дрозд); Я був у Сосонці, розмовляв з народом, з товаришем Колядою, і знаю, що ця справа не варта дірки з бублика (М. Зарудний); — Ваша гвардія не варта фунта клоччя. Маєте гармати? Полковник здвигнув раменами (І. Франко). не ва́ртий і то́рби сі́чки. Коли вони [народовці] думають, що така самостійність неможлива, то тоді і ціла їх балаканка про всяку іншу самостійність не варта й торби січки (І. Франко).

не з кло́ччя. Який має сильну волю і вміє відстоювати щось; наполегливий, заповзятий (про риси характеру). Старшина розсердився. Вони затялися — і він не з клоччя. Най же копають окопи, коли охота, та ночують у “холодній” (М. Коцюбинський).

[як (мов, ні́би і т. ін.)] кло́ччя жува́ти. 1. зі сл. говори́ти. Невиразно, нерозбірливо. Говорить мов клоччя жує (Укр.. присл..); — Що він говорить мов клоччя жує? — тіпнуло Мартохою (Є. Гуцало).

2. Нудно і настирливо повторювати те саме. — Ти знов-таки своєї? От ліпше заберуся до роботи, як маю тут жувати клоччя! (Леся Українка).

як (мов, ні́́би і т. ін.) з кло́́ччя баті́́г, ірон. 1. Поганий, нікудишній, зовсім непридатний для чогось; ніякий. [Галина:] З Бойка такий командир, як з клоччя батіг (М. Зарудний); З тебе герой, мов з клоччя батіг (Укр.. присл..); — Тато не дадуть стільки, скільки я зароблю в церкві столичній, де бувають і царі. Та… та й хлібороб з мене, як з клоччя батіг: я більше до церкви (М. Лазорський).

2. Уживається для повного заперечення змісту зазначеного речення; зовсім не (міцний). Такий міцний, як з клоччя батіг (Укр.. присл..).

3. Не має твердого характеру; безвольний, не здатний щось вирішувати самостійно. Та й чоловік мій, як з клоччя батіг, сказати правду (І. Нечуй-Левицький). баті́́г з кло́́ччя. Батько Ксенин був батіг з клоччя: що жінка казала, те він і робив (Б. Грінченко).

[як (мов, ні́би і т. ін.)] кло́ччя жува́ти. 1. зі сл. говори́ти. Невиразно, нерозбірливо. Говорить мов клоччя жує (Укр.. присл..); — Що він говорить мов клоччя жує? — тіпнуло Мартохою (Є. Гуцало).

2. Нудно і настирливо повторювати те саме. — Ти знов-таки своєї? От ліпше заберуся до роботи, як маю тут жувати клоччя! (Леся Українка).