-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ки́тиця ки́тиці
родовий ки́тиці ки́тиць
давальний ки́тиці ки́тицям
знахідний ки́тицю ки́тиці
орудний ки́тицею ки́тицями
місцевий на/у ки́тиці на/у ки́тицях
кличний ки́тице* ки́тиці*

Словник синонімів

ВО́ЛОТЬ (дрібні колоски, їх цвіт і зерно на одному стеблі), ВО́ЛОТзбірн., ВОЛО́ТТЯ, КИ́ТИЦЯ, СУЛТА́Н, МІТЕ́ЛКА (про очерет, просо); КУНИ́ЦЯрідше,КУНЯ́діал. (про очерет). Видався паркий ранок, і коноплі пахтіли на всю низину, викинули волоть проса (К. Гордієнко); Вродило [просо] густе й зелене, а коли викинуло волоття, наче димом вкрилось (П. Панч); У чепурній світлій хаті повно квітів.. Білі пухнасті султани ковили біля рамок портретів, луток вікон, за сволоком (М. Чабанівський); Шумів жовтими мітелками очерет (О. Донченко); Дніпрові плавні. Позолота сонця на стиглих куницях очерету (Г. Епік); Поміж очеретяною кунею, що тихо гойдалася вгорі, виднівся клапоть сірих олов’яних хмар (М. Коцюбинський).
КИ́ТИЦЯ (жмут ниток, шнурків, пір’я тощо, зв’язаних з одного кінця докупи, що є оздобою чогось), КУ́ТА́Сдіал.,КИ́ТАдіал.;СУЛТА́Н (оздоба з пучка пір’я або кінського волосу на головних уборах та на головах коней); КО́ГУ́Тдіал. (оздоба з півнячого пір’я). З високих шапок.. спадали китиці, обсипані брильянтами (І. Нечуй-Левицький); Сотник.. надів на голову високу смушеву шапку з червоним верхом і кутасом (М. Старицький); Боярин був.. в блискучім спижевім шоломі з розвіяною поверх нього китою з когутячих косиць (І. Франко); Прискакав вершник з білим султаном на шапці (П. Панч); - У нас, знаєте, носять на кресанях дорогі угорські когути (Ю. Федькович).