киснути 1 значень
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
Інфінітив | ки́снути | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ки́снімо, ки́снім | |
2 особа | ки́сни | ки́сніть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ки́снутиму | ки́снутимемо, ки́снутимем |
2 особа | ки́снутимеш | ки́снутимете |
3 особа | ки́снутиме | ки́снутимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ки́сну | ки́снемо, ки́снем |
2 особа | ки́снеш | ки́снете |
3 особа | ки́сне | ки́снуть |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
ки́снучи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | кис, ки́снув | ки́сли, ки́снули |
жін. р. | ки́сла, ки́снула | |
сер. р. | ки́сло, ки́снуло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
ки́сши, ки́снувши |