-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ки́рка ки́рки
родовий ки́рки ки́рок
давальний ки́рці ки́ркам
знахідний ки́рку ки́рки
орудний ки́ркою ки́рками
місцевий на/у ки́рці на/у ки́рках
кличний ки́рко* ки́рки*

Словник синонімів

КИ́РКА (ручне знаряддя у вигляді насадженого на держално молотка, загостреного з одного чи з двох боків), МОТИ́КА, ДЗЮБА́Кдіал.,ОСКА́РДдіал.,СОКИРЯ́НКАдіал.;КА́ЙЛО, ОБУ́ШОК (у гірників). Дівчата будують дорогу. Виблискують гострі кирки (П. Воронько); Мотика часто натрапляє на камінь і викрешує з нього іскри (С. Чорнобривець); Раз за разом гатить він дзюбаком в імлувату опоку і відриває від неї кусні лепу (І. Франко); - Будемо шкребти лопатами, вирубувати на два пальці оскардами (І. Микитенко); Він рубав не кайлом простим, не одвічним обушком, а відбійним молотком (М. Упеник).