-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний квітча́стий квітча́ста квітча́сте квітча́сті
родовий квітча́стого квітча́стої квітча́стого квітча́стих
давальний квітча́стому квітча́стій квітча́стому квітча́стим
знахідний квітча́стий квітча́сту квітча́сте квітча́сті
орудний квітча́стим квітча́стою квітча́стим квітча́стими
місцевий на/у квітча́стому, квітча́стім на/у квітча́стій на/у квітча́стому, квітча́стім на/у квітча́стих

Словник синонімів

БАРВИ́СТИЙ (насичений різними яскравими барвами), БА́РВНИЙрідше,КОЛЬОРИ́СТИЙрозм., КВІТЧА́СТИЙпоет.,ПИ́ШНИЙпідсил.,ПИШНОБА́РВНИЙпідсил. поет.,РОЗЦВІ́ЧЕНИЙпідсил.Ліс стояв різнокольоровий, барвистий (О. Іваненко); Коли процесія вступила врешті в село, всі пласкі покрівлі вкрились барвними масами жінок та дітей і виглядали, як сади Семіраміди (М. Коцюбинський); Ходить він [Яків] паничем, розчісує кучері на потилицю, в’яже до сорочки кольористі краватки (С. Васильченко); З-за рогу квітчастим гуртом виткнулися дівчата (І. Кириленко); Небо над морем стало сизе, й на тому сизому небі заблищала пишна веселка (І. Нечуй-Левицький). Літній день вставав у всій своїй красі й пишноті, озвучений і розцвічений (О. Гуреїв). - Пор. різноба́рвний, 1. яскра́вий.
КВІТЧА́СТИЙ[КВІТЧА́ТИЙрідше] (укритий квітами), КВІТИ́СТИЙ, КВІТУ́ЧИЙ, КВІТНИ́Й. Швидко, швидко летить поїзд!.. Високі гори, квітчасті долини, швидкі річки - все так швидко повстає і зникає (Леся Українка); Очима перебігав він квітучі поля округи (Марко Вовчок); Можна розгуляться в лугах зелених, на квітних луках (Словник Б. Грінченка).
ПИШНОМО́ВНИЙ (про слова, фрази, стиль тощо - який відзначається вишуканістю, часто надмірною), ПИ́ШНИЙ, ХИТРОМО́ВНИЙзаст.; ВИСОКОМО́ВНИЙ, ВИСО́КИЙ (який відзначається урочистістю); ПІДНЕ́СЕНИЙ, ПАТЕТИ́ЧНИЙ, ГУЧНИ́Й, БУЧНИ́Й (сповнений патетики); КУЧЕРЯ́ВИЙ, КВІТЧА́СТИЙ, КВІТИ́СТИЙ, ВИТІЮВА́ТИЙкнижн. (надмірно прикрашений); ФРАЗИСТИЙзаст. (для якого характерні надмірно пишні фрази). Вірш захоплював простотою і щирістю. Не було в ньому ні пишномовних фраз, ні гучних вигуків (М. Олійник); - Ніч-зоря... як це мило сказано! - захоплено вигукнула ад’ютантка, стенографуючи пишну генеральську фразу (О. Гончар); Слова високомовні "честь", "вітчизна" всевладно й просто входять у життя (Н. Забіла); Загинув [Боженко], не приходячи до свідомості і не проронивши, отже, ні одного високого слова (О. Довженко); Заремба.. читав багато книжок і вмів говорити трохи незвичною піднесеною мовою (Л. Смілянський); По синьому бездонному небу пливли не спливаючи молочно-пінні хмарки, що у добрій злагоді перекликалися з радісно-схвильованою, тому трохи кучерявою промовою Корнія Івановича (І. Волошин); Квітчастою мовою він відусього дворянства дякував земців за ту честь, якою вітали їх (Панас Мирний); Писаний [лист] трохи старим квітистим стилем, з алегоріями й довгими періодами (М. Коцюбинський); Правда, нерідко між фразистою мраковиною з купою блідих, видуманих ситуацій можна натрапити на одну-другу реальну сцену (І. Франко). - Пор. 1. багатослі́вний, 1. ви́шуканий.