-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив зобов’я́зувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зобов’я́зуймо
2 особа зобов’я́зуй зобов’я́зуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зобов’я́зуватиму зобов’я́зуватимемо, зобов’я́зуватимем
2 особа зобов’я́зуватимеш зобов’я́зуватимете
3 особа зобов’я́зуватиме зобов’я́зуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа зобов’я́зую зобов’я́зуємо, зобов’я́зуєм
2 особа зобов’я́зуєш зобов’я́зуєте
3 особа зобов’я́зує зобов’я́зують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
зобов’я́зуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. зобов’я́зував зобов’я́зували
жін. р. зобов’я́зувала
сер. р. зобов’я́зувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
зобов’я́зуваний
Безособова форма
зобов’я́зувано
Дієприслівник
зобов’я́зувавши

Словник синонімів

ВИМАГА́ТИ (змушувати когось поводитися певним чином, робити саме так, як годиться), ВЕЛІ́ТИ, ЗОБОВ’Я́ЗУВАТИ, НАКА́ЗУВАТИ, ПОКЛАДА́ТИна кого, що, розм.;ШАНТАЖУВА́ТИ (вимагати за допомогою шантажу). - Док.: ви́могти, звелі́ти, зобов’яза́ти, наказа́ти, покла́ти. Він перечікував безконечний ланцюг процедур, що їх вимагали дипломатичні закони (Ю. Яновський); Він, військовий комендант, діє, як велить йому військовий статут (С. Чорнобривець); З якою охотою він.. побіг би зараз додому! Але форма суворовця зобов’язує, і хлопчик пішов звичайним кроком (І. Багмут); [Анна:] Кастильська етикета наказує звертатися до дами: "Дозвольте, пані, стати на коліна" (Леся Українка); Свята церква поклала на діда покуту: .. ходити на всі богослужби (М. Стельмах); - Нащо ви шантажуєте мене? - Оце діловий підхід до справи. Досить нам грати комедію, перейдемо до діла (Ю. Бедзик).