-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив знайо́митися, знайо́митись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   знайо́ммося, знайо́ммось
2 особа знайо́мся знайо́мтеся, знайо́мтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа знайо́митимуся, знайо́митимусь знайо́митимемося, знайо́митимемось, знайо́митимемся
2 особа знайо́митимешся знайо́митиметеся, знайо́митиметесь
3 особа знайо́митиметься знайо́митимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа знайо́млюся, знайо́млюсь знайо́мимося, знайо́мимось, знайо́мимся
2 особа знайо́мишся знайо́митеся, знайо́митесь
3 особа знайо́миться знайо́мляться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
знайо́млячись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. знайо́мився, знайо́мивсь знайо́милися, знайо́мились
жін. р. знайо́милася, знайо́милась
сер. р. знайо́милося, знайо́милось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
знайо́мившись

Словник синонімів

ЗНАЙО́МИТИСЯ (заводити знайомство з ким-небудь), СПІЗНАВА́ТИСЯ, ПІЗНАВА́ТИСЯ, СПІЗНАВА́ТИперев. док., ЗАПІЗНАВА́ТИСЯрозм.,ЗАПІЗНАВА́ТИрозм.,ЗАЗНАЙО́МЛЮВАТИСЯрозм.,РОЗПІЗНАВА́ТИСЯрідко,ЗНАКО́МИТИСЯрідко,ЗІЗНАВА́ТИСЯдіал.,ЗАЗНАВА́ТИСЯдіал. - Док.: познайо́митися, спізна́тися, пізна́тися, спізна́ти, запізна́тися, запізна́ти, зазнайо́митися, розпізна́тися, познако́митися, зізна́тися, зазна́тися. - Кого я бачу!.. Хлопці, батько Боженко, командир Таращанського полку. Хто не знайомий - знайомтесь (О. Довженко); Спізнався з панночкою полковий лікар та й почав щодня вчащати (Марко Вовчок); - Я запізнався з ними, може, перед трьома місяцями. Деякі приходили до Опеньковець до читальні, а з декотрими запізнався в місті (Лесь Мартович); В його ж я запізнав Людвіга Кубу, теж чеха, що спеціально студіював українську народну музику (В. Самійленко); Коли ж він ближче зазнайомився з Гнатом Яворським, той виявився таким же простим, як усі робітники (С. Чорнобривець); Ми з нашими сусідами - румунами, болгарами, чехами.. розпізнались гаразд (П. Інгульський); Однієї неділі Воздвиженський, надівши суконний сіртук, пішов знакомитись до професорів (І. Нечуй-Левицький); Чому він і досі не поголив своєї покуйовдженої бороди.., я не питав - незручно. Ми тільки-но зізналися (О. Досвітній); Лушня встряв у шинки. Там він зазнався з Матнею і Пацюком (Панас Мирний).
СХО́ДИТИСЯз ким (вступати в близькі, дружні або інтимні стосунки), ЗБЛИЖА́ТИСЯ, ЗБЛИ́ЖУВАТИСЯ, СПІЗНАВА́ТИСЯ, ПОЄ́ДНУВАТИСЯрозм.,ЗАЗНАВА́ТИСЯдіал.;БРАТА́ТИСЯ (ставати побратимами). - Док.: зійти́ся, збли́зитися, спізна́тися, поєдна́тися, зазна́тися, побрата́тися. Вона [Катря] легко сходилася з людьми, товаришувала чесно і щиро (Н. Рибак); - Дехто каже, Оксана то ж така... легковажна, вона за вільну любов, безшлюбно з котримось зійшлась (О. Гончар); У нього ще не було справжніх товаришів, хоч багато хто був охочий зблизитися з ним (П. Колесник); Під час того запою спізнався Петро з недоброю компанією (М. Рильський); "Нащо ж ти, доле, дала нам спізнатись, коли не судила нам побратись!" - думав Радюк (І. Нечуй-Левицький). - Пор. знайо́митися.