-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив змолоти́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   змолоті́мо, змолоті́м
2 особа змолоти́ змолоті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа змолочу́ змоло́тимо, змоло́тим
2 особа змоло́тиш змоло́тите
3 особа змоло́тить змоло́тять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. змолоти́в змолоти́ли
жін.р. змолоти́ла
сер.р. змолоти́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
змоло́чений
Безособова форма
змоло́чено
Дієприслівник
змолоти́вши

Словник синонімів

МОЛОТИ́ТИ (вибивати зерно з колосся, волоття, стручків тощо), ПРОМОЛО́ЧУВАТИ, РОЗМОЛО́ЧУВАТИ (розбиваючи, подрібнюючи); ГАРМА́НИТИзаст.,ГАРМАНУВА́ТИзаст. (тягаючи кіньми або волами коток чи колоду); ЗМОЛО́ЧУВАТИ, ОБМОЛО́ЧУВАТИ (певну кількість збіжжя); УМОЛО́ЧУВАТИ[ВМОЛО́ЧУВАТИ] (частину чогось). - Док.: змолоти́ти, помолоти́ти, промолоти́ти, розмолоти́ти, згарманува́ти, обмолоти́ти, умолоти́ти[вмолоти́ти], околоти́ти[околотува́ти] розм. (нерозв’язані снопи). Хліб складали в стіжки й молотили на току проти неба або гарманували кіньми й волами (І. Нечуй-Левицький); У полі косили, а тут [на гармані] одразу ж і гарманили (Я. Баш); - Хліб, як змолотиш, не продавай, щоб була своя мука... (М. Коцюбинський); В сінях Катерина обмолочувала снопи вівса (С. Чорнобривець); - Вівса чи жита продати можна б, кажу. Ще не все поїли, - умолоти́ (Ганна Барвінок).
ПОБИ́ТИкого (ударами завдати болю, пошкоджень тіла), НАБИ́ТИ, ОББИ́ТИкому що, рідше, ВСИ́ПАТИкому, розм., НАСИ́ПАТИкому, розм., НАДАВА́ТИкому, розм., НАКЛА́СТИкому, розм., НАКЛЕПА́ТИкому що, розм., ВІДДУБА́СИТИрозм., НАДУБА́СИТИрозм., ВІДЛУПЦЮВА́ТИрозм., НАЛУПЦЮВА́ТИрозм., ВІДЛУПИ́ТИрозм., НАЛУПИ́ТИрозм., ПОМОРДУВА́ТИрозм., ПОГРІ́ТИрозм., НАБУ́ХАТИрозм., ВІДМОЛОТИ́ТИрозм., УМОЛОТИ́ТИ[ВМОЛОТИ́ТИ]розм., ОБМОЛОТИ́ТИрозм., ЗМОЛОТИ́ТИрозм., ОБЧУХРАТИрозм., НАКОЛОШМА́ТИТИщо кому, розм., ПОКОЛОШМА́ТИТИрозм., ВІДКОЛОШМА́ТИТИрозм., ВИ́МАНІЖИТИрозм., ПРОМАНІ́ЖИТИрозм., НАТОВКТИ́розм., НАТАСУВА́ТИрозм., ПОТАСУВА́ТИрозм., ВІДДУХОПЕ́ЛИТИрозм., НАТІПА́ТИрозм., ПОТІПА́ТИрозм., ПОТРІПА́ТИрозм., ПОПА́РИТИрозм., ВІДЖА́РИТИрозм., ВІДЛАТА́ТИрозм., ПОКРОПИ́ТИрозм., ПОБЛАГОСЛОВИ́ТИжарт., ірон., ПОШАНУВА́ТИжарт., ірон.; ПОШМАГА́ТИ, ВИ́ШМАГАТИрозм., НАШМАГА́ТИрозм., ВИ́СІКТИрозм., ВИ́ПОРОТИрозм., ВИ́ШПАРИТИрозм., ПРОХВОРОСТИ́ТИрозм. (перев. чимсь гнучким); ПОКУЛА́ЧИТИрозм. (кулаками); ПОТОВКМА́ЧИТИрозм., ПОТОВКТИ́розм., ВІДТОВКТИ́що кому, розм. (з усіх боків, пошкодивши частини тіла); ВІДХЛЯ́ПАТИрозм., ВІДШЛЬО́ПАТИрозм., НАШЛЬО́ПАТИрозм. (надавати ляпанців); ВИ́ЧУБИТИрозм. (тягаючи за чуба). Станішевського, співробітника студії,.. привівши до якоїсь штабної установи, сильно побили (О. Довженко); Як пішов же я до пана Поминатись плати, То він мене набив добре Да ще й випхав з хати (пісня); - Та цитьте, чортові сороки! - Юпитер грізно закричав: - Обом вам обіб’ю я щоки (І. Котляревський); - Ну, здер штанці, ну, всипав Соплі, скільки належало (З. Тулуб); - Вихопив з рук ту кочергу я та так їй насипав, що до нових віників пам’ятатиме (Ю. Збанацький); Видерка йшов проти волі й на знак протесту все хникав, аж Олекса пригрозив, що йому надає - тоді замовчав (Г. Хоткевич); Якби склалося до бійки, Вдвох наклали б одинцю, Хоч би й лепському бійцю! (І. Манжура); - Якби моя дочка Оленка так коверзувала, то я б їй.. так наклепала потилицю отим кошиком, що вона пам’ятала б до нових віників (І. Нечуй-Левицький); [Василь:] У рибалок тільки нічого не зачіпай, так і вони тебе не зачеплять, а підцупиш що - битимуть, доженуть і віддубасять! (М. Кропивницький); Левко косився на свою внучку, бурчав: - Будеш водитися з цим комбайнером - їй-богу, відлупцюю (І. Драч); - Кинусь на розшуки, зловлю, натовчу, налупцюю, та тільки ж биттям хіба виховаєш? (О. Гончар); - Але ж дивись ти мені, висунь носа куди не треба, одлуплю! (М. Шеремет); Побоявся [Микита] тільки, щоб панич не наздогнав та не налупив (С. Васильченко); Сьогодні сама пані так Марину помордувала, що й не впізнати (Н. Рибак); Як заверещить, заляскотить на мене.. Прийде, каже, чоловік, то добре тебе погріє (Ганна Барвінок); Набухали кулаками по спині (Словник Б. Грінченка); Відмолотив Михайло Уласа, як гороховий сніп, зо всіх боків (П. Козланюк); - Положи свою панєнку вздовж лавки, візьми два дубці, та вдвох як вмолотимо її, одразу.. шовковою і ґречною стане (М. Стельмах); Чи не обмолотити Юрка, мов сніп? Не він же перший прийшов до Христини! (М. Стельмах); Встати хоче [козак], та не може. А тут прибігли дядьки з кілками, змолотили б, як вальок глини (Григорій Тютюнник); - А може, пику їй наколошматити добре, щоб не лізла! - кілька разів думав Вовка (О. Копиленко); Двох гімназистів поколошматили так, що їх повезли додому на візниках (С. Добровольський); Як візьме [мірошник] набивачку, давай її сповідати, виманіжив добре та й пустив (збірник "Україна сміється"); Я його добре проманіжив - знатиме, як мене займати (Словник Б. Грінченка); Мене Амата ублагала і так боки натасовала, Що я Енею одказав (І. Котляревський); [Герцель:] Неси гроші, бо я тебе тут так потасую, що з тебе самого риба посиплеться!.. (І. Карпенко-Карий); - Мамо, а Сергій Кушнір з пальта мого сміявся.. Так ми з Дмитром штундиним його оддухопелили (В. Дрозд); Призвуть, було, [козаки] якого гуляку-хлопця, натіпають і скажуть: "Оце тобі "пам’ятне", щоб не забув, де бито тебе" (збірник "Легенди та перекази"); - А мені б тільки пана потіпати, я з нього душу витрясу (П. Панч); Ой ішов я з вечорниць Через перелази, Як попарить мужик ціпом Щось зо штири рази (пісня); Узяли його лакеї на стайню, та так оджарили, що ні лягти, ні сісти... (Панас Мирний); Відлатав я йому боки (Словник Б. Грінченка); [Семен:] Прикажчик хотів нас покропити різками за те, що телят упустили в шкоду (М. Кропивницький); [Савка:] Ось як піду я в хату та візьму батіг довгий, то так поблагословлю, що зразу де та й охота дінеться (С. Васильченко); - Оберігайте, шануйте пана, мов болячку, то він так вас пошанує, як мене, - поводив [Щербина] побитою спиною... (М. Стельмах); Софія хотіла обурено вигукнути, що ота "чужа дитина" пошмагала її доньку, але змовчала (А. Дімаров); Як він попоїв, чернець ізнову добре вишмагав його різками (переклад М. Лукаша); - Як вихор, налетів [Наливайко],.. щокою шашки боки й спину нашмагав (І. Ле); - Що ж це, хіба мені не вільно висікти мого хлопа, якщо він провиниться? (І. Франко); Поліцаї випороли канчуками шістдесятирічного діда Потапа і його тридцятилітню невістку (В. Козаченко); Треба йому відтовкти боки, щоб другий раз глядів лучче телята (Словник Б. Грінченка); - Хочеться задерти спідничку та нашльопати так, як вас колись, в дитинстві, мамуля шльопала (В. Гжицький); І така на себе досада мене допікає, що якби се не я, а хтось інший, то б до ладу його вичубив (Марко Вовчок). - Пор. 2. би́ти, 1. уда́рити, відшмага́ти.

Словник фразеологізмів

[як (мов, нена́че і т. ін.)] чорт сім кіп горо́ху змолоти́в у кого, перев. зі сл. на виду, на обли́ччі і под., жарт. Хто-небудь має віспини або шрами від них. У його на виду чорт сім кіп гороху змолотив (Укр.. присл..); Хотина, як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (І. Нечуй-Левицький).

[як (мов, нена́че і т. ін.)] чорт сім кіп горо́ху змолоти́в у кого, перев. зі сл. на виду, на обли́ччі і под., жарт. Хто-небудь має віспини або шрами від них. У його на виду чорт сім кіп гороху змолотив (Укр.. присл..); Хотина, як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (І. Нечуй-Левицький).