-1-
іменник чоловічого роду, істота
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний зго́нщик зго́нщики
родовий зго́нщика зго́нщиків
давальний зго́нщикові, зго́нщику зго́нщикам
знахідний зго́нщика зго́нщиків
орудний зго́нщиком зго́нщиками
місцевий на/у зго́нщикові, зго́нщику на/у зго́нщиках
кличний зго́нщику зго́нщики

Словник синонімів

ГУРТОПРА́В (погонич гурта; власник гурта; той, хто торгує гуртами худоби), ГУРТОПРА́ВЕЦЬ, ГУРТІВНИ́К, ЗГІ́ННИКрозм., ЗГО́НЩИКрозм. рідко.Вдарили з кулеметів по череді й гуртоправах (М. Стельмах); Ой за гайком за Дунайком, Гайком зелененьким, Там стояли гуртоправці Своїми гуртами (пісня); Всі дороги, всі гірські стежки роїлися ..згінниками, що торгували худобою (І. Франко); Старий Щербина, бувало, обдурював на ярмарках тертих продавців: і степових, наче з бронзи відлитих, згонщиків, і чорних, мов гайвороння, молдавських ліверантів (М. Стельмах).