-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний звитя́жець звитя́жці
родовий звитя́жця звитя́жців
давальний звитя́жцеві, звитя́жцю звитя́жцям
знахідний звитя́жця звитя́жців
орудний звитя́жцем звитя́жцями
місцевий на/у звитя́жцеві, звитя́жці, звитя́жцю на/у звитя́жцях
кличний звитя́жцю звитя́жці

Словник синонімів

ВОЯ́К (військовослужбовець або учасник боїв, воєн), БОЄ́ЦЬ, ВО́ЇН, ВОЯ́КАрозм.,ВОЯЧИ́СЬКОфам.,ВОЯЧНЯ́збірн. розм.,ЗВИТЯ́ЖЕЦЬуроч.,ВИ́ТЯЗЬпоет.,ВОЙОВНИ́Кзаст.,ЗБОРО́НЕЦЬзаст.,РА́ТНИКзаст.,РАТОБО́РЕЦЬзаст., РУБА́КАрозм. (той, хто майстерно володіє холодною зброєю); БОЙОВИ́К (учасник якої-небудь бойової групи, загону). Незліченна сила неслась вояків, Як мак при дорозі, шапки їх біліли, Списи гримотіли, шаблі брязкотіли (М. Костомаров); Северина Наливайка полковник любив любов’ю вояки, що і в ворогові шанує звитяжця (І. Ле); Щасливий воячисько.. дістав повну баклажку води (У. Самчук); - Одного ранку з гуком і ...криком в’їхав у село обоз армії.. На подвір’ї повно воячні (У. Самчук); [Анна:] Під Вишгородом я На лебедів уранці полювала. Аж гульк, дивлюсь, із лісової мли Ватага суне витязів удалих (І. Кочерга); Половці з’їхалися на нараду: поприїжджали старі начальники їх орд, і молоді войовники, і всі богатирі (І. Франко); [Сотник:] Вітаю вас, зборонці України (О. Стороженко); Новгородські ратники; Скоро виїхали [козаки] з гаю, зараз загледіли на узгір’ї наших рубак (П. Куліш). - Пор. солда́т.
ГЕРО́Й (відважна, хоробра людина), БОГАТИ́Р, ЛИ́ЦАР, ЗВИТЯ́ЖЕЦЬуроч.,ВИ́ТЯЗЬпоет., уроч.,РИ́ЦАРрідше.І всі побачили тоді, що в час війни страшної герої, вславлені в труді, на фронті теж герої (Н. Забіла); Живуть богатирі законами безсмертя (Л. Дмитерко); Дмитро Іванович [Яворницький] вбачав у Піддубному справжнього звитяжця, лицаря, що був гордістю нашої батьківщини (І. Шаповал); І з кручі біжать уже діти, Сестра, і дружина, і мати, Щоб витязів моря зустріти (М. Нагнибіда); Ми чоло доземно схилимо Перед рицарем-бійцем (М. Рильський).
ПЕРЕМО́ЖЕЦЬ (той, хто здобув перемогу), ЗВИТЯ́ЖЕЦЬпоет.,ПЕРЕМО́ЖНИКзаст.; ТРІУМФА́ТОР (той, хто здобув блискучу перемогу). І злякались печеніги... Крик пішов і залунав, Що вертається з походу Переможець Святослав (О. Олесь); Поети народів усіх Прославлять звитяжців, Що з бронзи відлиті Стоять на шляхах бойових (М. Нагнибіда); І вільна Вкраїна тепера пиша Таким переможником смілим (М. Старицький); Будуть зорі встеляти розложистий шлях, Наче шлях тріумфатора квіти (Леся Українка).