-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив звеселі́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   звеселі́ймо
2 особа звеселі́й звеселі́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа звеселі́ю звеселі́ємо, звеселі́єм
2 особа звеселі́єш звеселі́єте
3 особа звеселі́є звеселі́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. звеселі́в звеселі́ли
жін.р. звеселі́ла
сер.р. звеселі́ло
Активний дієприкметник
звеселі́лий
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
звеселі́вши

Словник синонімів

ВЕСЕЛІ́ТИ (ставати веселим, радісним), РОЗВЕСЕЛЯ́ТИСЯ, ВЕСЕЛІ́ШАТИ (ставати веселішим); ПРОЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОЯ́СНЮВАТИСЯ (виходити зі стану байдужості, ставати веселим, радісним); РОЗПОГО́ДЖУВАТИСЯ (позбуватися похмурого вигляду, ставати веселим); РОЗ’ЯСНЯ́ТИСЯдіал.,РОЗ’Я́СНЮВАТИСЯдіал. (ставати веселішим, привітнішим - про обличчя). - Док.: повеселі́ти, звеселі́ти, розвесели́тися, повеселі́шати, звеселі́шати, звесели́тися, проясни́тися, проясні́ти, розпого́дитися, розхму́ритисярозм.роз’ясни́тися. А гарна вдова веселіє, що загублене знайшла (Марко Вовчок); Як пройшов [Максим] усю азбуку, аж повеселів (Панас Мирний); Шинкар.. розвеселився і жарти підняв (Марко Вовчок); І зажурився старшина... Та згодом звеселів (М. Нагнибіда); Ліна жвавішає біля подруги, веселішає (О. Гончар); [Доля:] Не плач, Старче, не журися, Глянь на мене, звеселися (Л. Глібов); Захар прояснюється, виголене.. лице веселіє (К. Гордієнко); Усі підняли голови, проясніли (С. Васильченко); Їй легше, коли дивиться на нього, як його чоло розпогоджується (А. Крушельницький); Мажарин.. шепнув Славі на вухо: - Розхмурився (Ірина Вільде); Вона в розмові усміхалася раз по раз, причім її лице роз’яснювалося (О. Кобилянська).