-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний збро́я  
родовий збро́ї  
давальний збро́ї  
знахідний збро́ю  
орудний збро́єю  
місцевий на/у збро́ї  
кличний збро́є*  

Словник синонімів

ЗБРО́Я (знаряддя для нападу або оборони), ЗНА́РЯДдіал.,ОРУ́ЖЖЯзаст.,БРО́НЯ́заст.,ПРИПА́Срідко.Усі жовніри, усі пани кинулись до зброї, вхопились за шаблі та рушниці (І. Нечуй-Левицький); У старовину люди вбивали списами й стрільбами.., і тільки цілковито впевнившись, що ті знаряди не відповідають своєму гуманному завданню, люди вигадали гармати (В. Самійленко); Крізь одчинені двері доносилось іржання голодних коней, що вступали у двір, і бряжчало оружжя на козаках (М. Коцюбинський).
ОЗБРО́ЄННЯ (сукупність засобів для ведення воєнних дій), ЗБРО́Я. Кидаючи в паніці техніку і важке озброєння, масами ринули [гітлерівці] в ліса (О. Гончар); Вже нагромаджена [у цілому світі] небачена в мирний час кількість зброї (з журналу).

Словник фразеологізмів

бра́́ти / взя́́ти збро́́ю (меч) в ру́́ки. Готуватися до боротьби, війни або починати боротьбу, війну. Треба за всяку ціну знайти Максима Бобровника, треба брати зброю в руки (Ю. Збанацький); Ми закликаємо кінчати війну, а самі візьмемо меч у руки? Це — небезпечний експеримент (Ю. Смолич).

бра́́ти / взя́́ти збро́́ю (меч) в ру́́ки. Готуватися до боротьби, війни або починати боротьбу, війну. Треба за всяку ціну знайти Максима Бобровника, треба брати зброю в руки (Ю. Збанацький); Ми закликаємо кінчати війну, а самі візьмемо меч у руки? Це — небезпечний експеримент (Ю. Смолич).

склада́ти / скла́сти (рідко зложи́ти) збро́ю. 1. Припиняти збройні дії, переставати воювати. Курсанти з кулеметами вже оточували ніжинців.— Іменем Реввійськради Республіки наказую скласти зброю (О. Довженко).

2. Відмовлятися від будь-яких дій, не опиратися, визнаючи перевагу когось, чогось над собою або відступати перед труднощами. На його запитання Ліда реготала й кокетливо докоряла, що погано не довіряти своїй вірній кізоньці. Сохацький складав зброю і вірив їй. Вірив, бо хотів вірити (Л. Дмитерко); Сповнений енергії, рішучості й мужності, Зубін звик ніколи не складати зброї (П. Загребельний); Хто ж він, цей далекий учитель, який зложив свою зброю перед глухою стіною догматизму, начотництва, ідеологічного пристосуванства? (М. Хвильовий).

не схиля́ти / не схили́ти пра́пора (збро́ї). Не здаватися, не капітулювати. Хоробрий зброї не схиля, Вперед іде на битв дороги (П. Усенко).

не схиля́ти / не схили́ти пра́пора (збро́ї). Не здаватися, не капітулювати. Хоробрий зброї не схиля, Вперед іде на битв дороги (П. Усенко).

підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, підне́сти і т. ін.) збро́ю (меч, соки́ру і т. ін.) проти кого, за кого—що і без додатка. Воювати з ким-небудь, намірятися вбити когось. Поклялися Бела і Данило не піднімати зброї один проти одного (А. Хижняк); Щасливий воїн, що в ім’я миру Свою підносить бойову сокиру, Во ім’я правди кривду тне з плеча (М. Рильський); Хто меч підійме, від меча загине (Леся Українка).

підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, підне́сти і т. ін.) збро́ю (меч, соки́ру і т. ін.) проти кого, за кого—що і без додатка. Воювати з ким-небудь, намірятися вбити когось. Поклялися Бела і Данило не піднімати зброї один проти одного (А. Хижняк); Щасливий воїн, що в ім’я миру Свою підносить бойову сокиру, Во ім’я правди кривду тне з плеча (М. Рильський); Хто меч підійме, від меча загине (Леся Українка).

підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, підне́сти і т. ін.) збро́ю (меч, соки́ру і т. ін.) проти кого, за кого—що і без додатка. Воювати з ким-небудь, намірятися вбити когось. Поклялися Бела і Данило не піднімати зброї один проти одного (А. Хижняк); Щасливий воїн, що в ім’я миру Свою підносить бойову сокиру, Во ім’я правди кривду тне з плеча (М. Рильський); Хто меч підійме, від меча загине (Леся Українка).

підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, підне́сти і т. ін.) збро́ю (меч, соки́ру і т. ін.) проти кого, за кого—що і без додатка. Воювати з ким-небудь, намірятися вбити когось. Поклялися Бела і Данило не піднімати зброї один проти одного (А. Хижняк); Щасливий воїн, що в ім’я миру Свою підносить бойову сокиру, Во ім’я правди кривду тне з плеча (М. Рильський); Хто меч підійме, від меча загине (Леся Українка).

підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, підне́сти і т. ін.) збро́ю (меч, соки́ру і т. ін.) проти кого, за кого—що і без додатка. Воювати з ким-небудь, намірятися вбити когось. Поклялися Бела і Данило не піднімати зброї один проти одного (А. Хижняк); Щасливий воїн, що в ім’я миру Свою підносить бойову сокиру, Во ім’я правди кривду тне з плеча (М. Рильський); Хто меч підійме, від меча загине (Леся Українка).

підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, підне́сти і т. ін.) збро́ю (меч, соки́ру і т. ін.) проти кого, за кого—що і без додатка. Воювати з ким-небудь, намірятися вбити когось. Поклялися Бела і Данило не піднімати зброї один проти одного (А. Хижняк); Щасливий воїн, що в ім’я миру Свою підносить бойову сокиру, Во ім’я правди кривду тне з плеча (М. Рильський); Хто меч підійме, від меча загине (Леся Українка).

склада́ти / скла́сти (рідко зложи́ти) збро́ю. 1. Припиняти збройні дії, переставати воювати. Курсанти з кулеметами вже оточували ніжинців.— Іменем Реввійськради Республіки наказую скласти зброю (О. Довженко).

2. Відмовлятися від будь-яких дій, не опиратися, визнаючи перевагу когось, чогось над собою або відступати перед труднощами. На його запитання Ліда реготала й кокетливо докоряла, що погано не довіряти своїй вірній кізоньці. Сохацький складав зброю і вірив їй. Вірив, бо хотів вірити (Л. Дмитерко); Сповнений енергії, рішучості й мужності, Зубін звик ніколи не складати зброї (П. Загребельний); Хто ж він, цей далекий учитель, який зложив свою зброю перед глухою стіною догматизму, начотництва, ідеологічного пристосуванства? (М. Хвильовий).

склада́ти / скла́сти (рідко зложи́ти) збро́ю. 1. Припиняти збройні дії, переставати воювати. Курсанти з кулеметами вже оточували ніжинців.— Іменем Реввійськради Республіки наказую скласти зброю (О. Довженко).

2. Відмовлятися від будь-яких дій, не опиратися, визнаючи перевагу когось, чогось над собою або відступати перед труднощами. На його запитання Ліда реготала й кокетливо докоряла, що погано не довіряти своїй вірній кізоньці. Сохацький складав зброю і вірив їй. Вірив, бо хотів вірити (Л. Дмитерко); Сповнений енергії, рішучості й мужності, Зубін звик ніколи не складати зброї (П. Загребельний); Хто ж він, цей далекий учитель, який зложив свою зброю перед глухою стіною догматизму, начотництва, ідеологічного пристосуванства? (М. Хвильовий).