захватати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | захвата́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | захвата́ймо | |
2 особа | захвата́й | захвата́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | захвата́ю | захвата́ємо, захвата́єм |
2 особа | захвата́єш | захвата́єте |
3 особа | захвата́є | захвата́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | захвата́в | захвата́ли |
жін.р. | захвата́ла | |
сер.р. | захвата́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
захва́таний | ||
Безособова форма | ||
захва́тано | ||
Дієприслівник | ||
захвата́вши |