-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | захара́щувати |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | захара́щуймо |
2 особа | захара́щуй | захара́щуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | захара́щуватиму | захара́щуватимемо, захара́щуватимем |
2 особа | захара́щуватимеш | захара́щуватимете |
3 особа | захара́щуватиме | захара́щуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | захара́щую | захара́щуємо, захара́щуєм |
2 особа | захара́щуєш | захара́щуєте |
3 особа | захара́щує | захара́щують |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
захара́щуючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | захара́щував | захара́щували |
жін. р. | захара́щувала |
сер. р. | захара́щувало |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
захара́щуваний |
Безособова форма |
захара́щувано |
Дієприслівник |
захара́щувавши |
Словник синонімів
ЗАВА́ЛЮВАТИ (кидаючи, засипати, покривати кого-, що-небудь чимсь), ЗАКИДА́ТИ, ЗАГОРТА́ТИ, ПРИВА́ЛЮВАТИ, ПРИГОРТА́ТИ, ЗАХАРА́ЩУВАТИ (сміттям, мотлохом); ЗАГРОМА́ДЖУВАТИ розм. (чимось великим, громіздким); ЗАСИПА́ТИ, ЗАБИВА́ТИ (снігом шлях і т. ін). - Док.: завали́ти, заки́дати, загорну́ти, привали́ти, пригорну́ти, захара́стити, загрома́дити, заси́пати, заби́ти. - Завалювали [фашисти] виходи, викурювати нас намагались, навіть отруйні гази пускали. Та тільки катакомби несходимі, всіх виходів не завалиш, а всіх партизанів не переб’єш (Ю. Збанацький); Пожар тілько змів хлівець та й годі, - далі не дали йому розійтися, - залили водою, закидали землею (Панас Мирний); Сніг наче ждав, коли загорнуть яму, і навскісно почав падати на землю (М. Стельмах); Дубовик кинув у яму під дуб пляшку з документом, швидко пригорнув її землею (Г. Епік); На возах, крім боєприпасів, ще чимало місця захаращувало й особисте майно бійців та офіцерів роти (О. Гончар); Багато речей загромаджувало собою кімнату (А. Шиян); Білою порошею пролітає над землею вихряна зима, засипає снігом поля, села, замітає шляхи (І. Цюпа).