зафурчати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | зафурча́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | зафурчі́мо, зафурчі́м | |
2 особа | зафурчи́ | зафурчі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зафурчу́ | зафурчимо́, зафурчи́м |
2 особа | зафурчи́ш | зафурчите́ |
3 особа | зафурчи́ть | зафурча́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | зафурча́в | зафурча́ли |
жін.р. | зафурча́ла | |
сер.р. | зафурча́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
зафурча́вши |