зафурчати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив зафурча́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зафурчі́мо, зафурчі́м
2 особа зафурчи́ зафурчі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зафурчу́ зафурчимо́, зафурчи́м
2 особа зафурчи́ш зафурчите́
3 особа зафурчи́ть зафурча́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. зафурча́в зафурча́ли
жін.р. зафурча́ла
сер.р. зафурча́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зафурча́вши