-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив зафа́брити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зафа́бриймо
2 особа зафа́брий зафа́брийте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зафа́брию зафа́бриємо, зафа́бриєм
2 особа зафа́бриєш зафа́бриєте
3 особа зафа́бриє зафа́бриють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. зафа́брив зафа́брили
жін.р. зафа́брила
сер.р. зафа́брило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зафа́бривши

Словник синонімів

ЧОРНИ́ТИ (забарвлювати в чорний колір), ЗАЧО́РНЮВАТИ, ФА́БРИТИ (бороду, вуса); ВОРОНУВА́ТИ (поверхню металу шаром окису). - Док.: зачорни́ти, почорни́ти, зафа́брити. Та й купила білила ще й чорного чорнила.. дівчатам запаски чорнити (Б. Грінченко); Мати, нагнувшись, лущила квасолю, білу хустку її зачорнювало вечір’ям (Григорій Тютюнник); Генерал Букалов сидить перед дзеркалом і закінчує свій туалет, пудриться, фабрить вуса, чистить нігті (Я. Мамонтов).