заутюжити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
(запрасувати) [розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | заутю́жити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | заутю́жмо | |
2 особа | заутю́ж | заутю́жте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | заутю́жу | заутю́жимо, заутю́жим |
2 особа | заутю́жиш | заутю́жите |
3 особа | заутю́жить | заутю́жать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | заутю́жив | заутю́жили |
жін.р. | заутю́жила | |
сер.р. | заутю́жило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
заутю́жений | ||
Безособова форма | ||
заутю́жено | ||
Дієприслівник | ||
заутю́живши |