затурчати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив затурча́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   затурчі́мо, затурчі́м
2 особа затурчи́ затурчі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа затурчу́ затурчимо́, затурчи́м
2 особа затурчи́ш затурчите́
3 особа затурчи́ть затурча́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. затурча́в затурча́ли
жін.р. затурча́ла
сер.р. затурча́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
затурча́вши