затуркотіти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | затуркоті́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | затуркоті́мо, затуркоті́м | |
2 особа | затуркоти́ | затуркоті́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | затуркочу́ | затуркотимо́, затуркоти́м |
2 особа | затуркоти́ш | затуркотите́ |
3 особа | затуркоти́ть | затуркотя́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | затуркоті́в | затуркоті́ли |
жін.р. | затуркоті́ла | |
сер.р. | затуркоті́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
затуркоті́вши |