-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив затупи́тися, затупи́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа зату́питься зату́пляться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. затупи́вся, затупи́всь затупи́лися, затупи́лись
жін.р. затупи́лася, затупи́лась
сер.р. затупи́лося, затупи́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
затупи́вшись

Словник синонімів

ТУПИ́ТИСЯ (про інструмент, зброю тощо - ставати тупим, тупішим), ТУПІ́ТИ, ТУПІ́ШАТИ (ставати тупішим). - Док.: затупи́тися, затупі́ти. В усіх закапелках вагона дрібно подзвонювали збиті заробітчанські коси, що тупились і скошувались у чужих, кандьором пропахлих степах (М. Стельмах); Березу ["залізну"] не бере навіть куля, а найгостріша сокира тупіє після двох-трьох ударів (з газети).