затукати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | зату́кати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | зату́каймо | |
2 особа | зату́кай | зату́кайте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зату́каю | зату́каємо, зату́каєм |
2 особа | зату́каєш | зату́каєте |
3 особа | зату́кає | зату́кають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | зату́кав | зату́кали |
жін.р. | зату́кала | |
сер.р. | зату́кало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
зату́кавши |