-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив затруї́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   затруї́мо, затруї́м
2 особа затруї́ затруї́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа затрую́ затру́їмо, затру́їм
2 особа затру́їш затру́їте
3 особа затру́їть затру́ять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. затруї́в затруї́ли
жін.р. затруї́ла
сер.р. затруї́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
затру́єний
Безособова форма
затру́єно
Дієприслівник
затруї́вши

Словник синонімів

ТРУЇ́ТИ (знищувати отрутою; насичувати щось отрутою тощо); ОТРУ́ЮВАТИ, МОРИ́ТИ (тільки знищувати); ЗАТРУ́ЮВАТИ (робити щось отруйним). - Док.: отруї́ти, затруї́ти. - Ну й тютюн у тебе, тільки гадюк труїти (П. Панч); Свинець дістається не тільки до легенів, але й відкладається в усіх органах і суглобах та отруює кров (Ірина Вільде); - А затруїв кислиці хто? (О. Ільченко).