заторготіти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
(заторохтіти) [розм.]

Словник відмінків

Інфінітив заторготі́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заторготі́мо, заторготі́м
2 особа заторготи́ заторготі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заторгочу́ заторготимо́, заторготи́м
2 особа заторготи́ш заторготите́
3 особа заторготи́ть заторготя́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. заторготі́в заторготі́ли
жін.р. заторготі́ла
сер.р. заторготі́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
заторготі́вши