заторготіти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
(заторохтіти) [розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | заторготі́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | заторготі́мо, заторготі́м | |
2 особа | заторготи́ | заторготі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | заторгочу́ | заторготимо́, заторготи́м |
2 особа | заторготи́ш | заторготите́ |
3 особа | заторготи́ть | заторготя́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | заторготі́в | заторготі́ли |
жін.р. | заторготі́ла | |
сер.р. | заторготі́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
заторготі́вши |