затомити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | затоми́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | затомі́мо, затомі́м | |
2 особа | затоми́ | затомі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | затомлю́ | зато́мимо, зато́мим |
2 особа | зато́миш | зато́мите |
3 особа | зато́мить | зато́млять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | затоми́в | затоми́ли |
жін.р. | затоми́ла | |
сер.р. | затоми́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
затоми́вши |